Довгою була епопея із демонтажем танка поблизу залізничного вокзалу.
Ще довшою була історія із визволенням міста від "Визволителя" на Соборній площі. Лише на днях почали перенесення із парку відпочинку начебто могил радянських офіцерів. В той час, коли такі російськомовні міста, як Одеса та Полтава позбулися монументів, відповідно Катерині ІІ - й та Петру І – му, в Чернівцях і досі прагнуть поставити символічний знак на честь карбування імперським генералом Румянцевим-Задунайським у кінці 18 -го століття підозрілих монет, що поміж нумізматів носять назву садогурська монета.
Авантюрна ідея російського генерала полягала у тому аби не возити із монетного двору у Санкт - Петербурзі монети для оплати служивим імперської армії а із трофейних турецьких гармат налагодити їх карбування тут на місці ( на території між селами Рогозна та Жучка ). То виглядає так, ніби у наш час на пункті прийому металолому місцеві Кулібіни вирішили і собі випускати монети аби розраховуватись ними із тими людьми, що приносять і здають їм отой металолом. Не дивно, що за короткий час - трохи більше року, місцеві селяни почали відмовлятись продавати свою продукцію за фальшиві гроші. Реалізатором цієї "геніальної" ідеї був також відомий у Східній Європі авантюрист – Петро Миколай Гартенберг фон Садагурський. За окремими даними був засуджений у кількох курфюрствах Німеччини до смертної кари за карбування монет, у які недодавали крихту срібла від необхідного номіналу. Сучасними юридичними термінами був фальшифомонетником. Така діяльність у всі історичні періоди не схвалювалась ні державними установами, ні представниками торгівлі чи ремісництва, бо підривала собою основи чесної економіки. Чому нашим окремим краєзнавцям та депутатам така діяльність прийшлася до душі, важко сказати. Щастя, що у нас в місті не було ні Аль-Капоте (очільника італійської мафії у США ) чи Пабло Ескобара – голови колумбійської наркомафії, бо можливо і їм місцеві "ентузіасти" захотіли б поставити монументи.
Передісторія задуму зі садогурською монетою сягає далеких 90 – х років минулого століття, коли до Садгори прибув громадянин Росії В.С., що почав активно пропагувати та ходити по владних та банківських кабінетах із ідеєю поставити пам’ятник вже згаданій монеті. Та, якщо двадцять років тому прагнення маркувати наші землі, як територію російської імперії, ще не викликало такого спротиву, то у наші дні це тягне на державну зраду. Важко сказати, що то було – чи просто нерозуміння, чи далекоглядна стратегія ФСБ по просуванню "руского міра"? Та продовжувати ці наміри у наш час просто обурливо.
Садгора мала і має кому ставити пам’ятники, бо вона дала нашій історії багато славетних імен. У наші дні також багато садгірчан віддали своє життя у борні із московитськими агресорами. Тож просто зневагою до їх пам’яті буде намагання осквернювати патріотичну околицю Чернівців маркерами російської імперії. Ніколи не пізно виправляти помилки не вельми історично грамотних політиків. Тож на сумлінні теперішніх депутатів лежить відповідальність за відстоювання доброї честі нашого міста від помилкових рішень своїх попередників.
Садгірська спільнота звернулася зі зверненням до міського голови та має велику надію на те, що до її думки прислухаються і пам’ятний знак садогурській монеті приберуть.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
