Світова війна поки відкладається. Блог Ярослава Волощука

Минулий тиждень був аж надмірно перевантажений великою кількістю знакових подій, які чомусь багатьма очікувались наче якесь диво із казки. Ось відбудеться подія і ми на ранок прокинемось, війна закінчилась, москалі повтікали на місяць чи на марс, а нам посипляться гроші на відбудову країни. Давайте спробуємо об’єктивно оцінити всі ці події не із точки зору наших забаганок та найзаповітніших мрій, а із сторони об’єктивної реальності.

Перша важлива міжнародна подія – це зібрання 20 найвагоміших економік у світі, які раз на рік засідають аби обговорити найпекучіші проблеми планети Земля чи нашої нинішньої людської цивілізації. Нам болить наша війна і ми хотіли б аби всі лише говорили про неї, але реально у світі ідуть інші військові конфлікти ( Ефіопія), терор у Ірані, терор у М’янмі , реальна загроза затоплення величезних територій унаслідок танення льодовиків через потепління клімату, тривалі посухи та відповідно сотні мільйонів голодуючих, рецесія світової економіки, що ніяк не може відійти від наслідків світової пандемії. Чи так пече світ страждання тридцяти мільйонів, коли у світі страждають мільярди. Останні дані ООН населення на планеті перевищило 8 мільярдів. Тож нам варта більш раціонально підходити до вирішення наших "хотєлок".

Під час цього світового саміту нас вкотре обстріляли більше сотнею ракет. А що, може ми очікували від москаля благородства, честі, ведення війни за правилами, дотримання міжнародних конвенцій, що є ще такі наївні, які вбачають у москалів наявність бодай крихти цивілізованості і це після восьми місяців найжорстокішої війни. Є такі, що дивуються, а чого це генерал армагедон Суровікін б’є по нашій енергосистемі, по газодобувній галузі, а нас хіба Путлер не попереджав, що вони ще не починали. Чи ми так переймалися, коли він роби блекаут у Сирії? Та не так, щоб аж надто , бо це було далеко від нас. Війна у нас триває вже вісім років і ми мали б підготуватися до всього. Кожна територіальна громада могла б мати свою невелику генеруючу електростанцію, що виробляє електрику від спалювання солдоми, авто шин, пластику чи біогазу, але ж ми цим не займалися, то на кого маємо нарікати, ми годували енергетичних монополістів ще й у значній мірі з расейським корінням.

Ось залетіла одна із ракет до Польщі у багатьох мало не зупинилося серце. Нарешті це сталося і тепер все НАТО, підніме сотні латаків та за дві години зрівняє московію із землею. А хіба десятки років НАТО не повторює мантру, що не хоче ніякої ескалації із рашкою, бо це загрожує Європі світовою війною, і тоді ракети полетять не лише на Київ, Дніпро чи Одесу, Львів та Запоріжжя а на Берлін, Париж чи Прагу та Варшаву. Так, світ пожинає плоди своєї надмірної глобалізації. У часи Гітлера – Британія не купувала у нього нафту чи газ, а тепер маємо глобальну економіку і мусимо воювати та купувати у терориста, добрива, алюміній, газ, нафту та ще безліч всього. Генерали гітлера не мали віл та яхт по всій Європі, а друзі Путлера мають. Хтось цього не сприймає, а хтось на цьому добре заробляє. Такий він глобальний світ. Вже давно світом не правлять ідеї, чи якщо хочете ідеали, ним правлять бізнес – інтереси тобто грошів. Тож поки що світова війна відкладається, а от чи на довго, то риторичне питання.