Сталося неймовірне – прем’єр-міністром Великої Британії став представник етнічної нації Індії. Остання, згадаймо, що трохи більше ніж пів століття тому була колонією тієї самої Великої Британії. От що значить рівність та демократія. Чи можемо ми собі уявити, аби президентом московії став чукча чи бурят? Отож у світі сталася таки історична подія.

Зараз ми ще не можемо гідно оцінити її, але це те саме, коли у США обрали президентом афроамериканця Обаму. Хто ж такий Ріші Сунак? По перше - це наймолодший за останні двісті років прем’єр – міністр. До цього в уряді Бориса Джонсона він обіймав посаду міністра фінансів, отож таки мабуть знається на грошах. Він ще й один із найбагатших прем’єрів за осяжний історичний проміжок часу. Саме він був тим, хто подав у відставку за часів Бориса Джонсона і призвів до урядової кризи. Конкурував також на посаду очільника уряду із Ліз Трас, але тоді не набрав більшості, бо голосування проходило поміж усіма членами консервативної партії по всій країні.



У нинішній ситуації його обирали лише депутати – консерватори, досить таки обмежені цейтнотом часу, адже цього року це вже друга відставка прем’єра. Тож на довгі дебати і грачки у тривалі виборчі перегони просто не було часу. Лише погляньмо на їхню політичну культуру - і Борис Джонсон, і ще одна леді, яка претендувала на крісло, швидко відмовились від своїх амбіцій, коли побачили, що не мають достатньо підтримки, адже авторитет партії, ситуація у країні не дають часу на самолюбування. Оце нам приклад, як треба оцінювати власні амбіції та інтереси народу та держави.

Відразу можемо заспокоїти себе, що менше уваги Україні не буде. Міністр оборони в уряді залишився той самий. Як і у попередніх дебатах із Трасс так і у першій промові прем’єра Ріші Сунак твердо дав зрозуміти, що позиція Великої Британії стосовно війни московії та її віроломного нападу на Україну не лише не зміниться, а навіть і посилиться. Та головне для нього - покінчити з фінансовою кризою, яка тягнеться з часів пандемії корона вірусу, а тепер ще і підсилилась внаслідок форсмажорних обставин на енергетичних ринках черех агресію Кремля в Україну.
Для нас цікавим є те, що обрання Ріші Сунака може дещо змінити позицію Індії у стосунках із рашкою. Адже разом із Китаєм вони є найбільшими покупцями вуглеводнів із Расєї, а оскільки у грудні запрацюють санкції ЄС та ембарго на нафту, то Індія може дещо по іншому підійти до цього питання. Стрімкий розвиток економіки Індії не варто ставити під загрозу первинних чи вторинних санкцій. І досі нейтральна позиція може перерости у більш відверту підтримку тієї частини країн, які ми називаємо демократичними та цивілізованими. Навіщо такій великій країні, як Індія опинятися у компанії відстійної, неефективної, на десятиліття обтяженої санкціями та майбутніми репараціями та контрибуціями країни. Тож, якщо завдяки новому прем’єру ми отримаємо Індію якщо не союзником то хоча б вже не донором Кремля, то буде для нас величезний плюс. На фінал – одна із найбільших індійських нафтових компаній вже припиняє свої авансові контракти із московськими нафтовими монополістами. Мабуть чітко розуміє, що Расєя стає дуже не надійним та небезпечним торговим партнером. А міноборони Індії вже більше року як відмовився від контракту на поставку літаків, що були як завжди брехливо розпіарені і падають не лише від нашої зброї, а і просто за власним бажанням.