Недалеко від Буковини знаходиться така собі квазіреспубліка ПМР (Придністровська Молдавська Республіка ). Вона являє собою гібрид Радянського Союзу та дикого капіталізму у вигляді одержавленої контрабанди, яка у народі отримала музично-поетичну назву "контрабас". Цигарки, алкоголь, сільгосппродукція та навіть, поговорюють, що і зброя із старих військових складів. Як і у кожної такої "народної" республіки там є свої уряд, парламент, мєнти, держбезпека, армія, невеликий контингент московських "миротворців" та власна мафія, яка і керує тими всіма і навіть утримує вже достатньо відому та непогану футбольну команду "Шериф".
Тридцятирічне існування цього гібриду витворило там досить специфічні та особливі стосунки влади та місцевого населення – не заважати один одному виживати. Тож власне намагання Московії втягнути у війну цей куточок землі на межі Молдови та України, викликав там справжній соціальний землетрус. Люди собі спокійно виживали і нікому з них не потрібно йти за відомим курсом російського корабля. Тридцять років тому вони воювали, аби не розмовляти румунською, а тепер заради чого? Втрачати життя за забаганками кремлівського бункерного щура? Такого нікому не хочеться. Особливо чоловічій статі, отож там і без початку військових дій розпочалася масова міграція у всі боки - кому куди ближче.
Звичайно, мати навіть такий чиряк у себе за плечима не прагнуть ні Україна, ні Молдова. Тож розпочинати гарячу фазу протистояння, окрім кремлівського фюрера, нікому не хочеться.
Зрозуміло, що з військової точки зору, приліт десятка ракет "Точка У" з боку України може вирішити цю проблему швидко. Але, по-перше, ракет шкода та і розльоту боєприпасів нікому не хочеться.
Тож, я так собі міркую, що вирішити цю проблему можна бізнес – шляхом. Тобто звичним для цієї території "контрабасом". У нашого оборонпрому є гарна пропозиція про викуп справної військової бойової техніки за її здачу. Сто тисяч доларів - за танк. Про літаки та гвинтокрили не згадую, бо там їх немає. Тож, чом би не поширити цю акцію на снаряди, патрони, гранатомети, а головне на лейтенантів, капітанів та майорів. Привів полоненого лейтенанта – отримуй 5000 зелених, за капітана – 10 тисяч, а за майора можливо і навіть 20 тисяч умовних одиниць. Люди там у контрабанді навчені. Навіщо один одного вбивати, коли товар можна вигідно продати? Тим більше РФ помаленьку рухається до краху, санкціями обкладена, як дворовий собака блохами, тож який сенс за неї триматися. Лише можна такої зарази набратися, що про поїздки до Європи забудеш на десятиліття. Одеса – мама вміє добре торгувати, тож нехай виходить на контакт із контрабасистами у Придністров’ї та спільними зусиллями зіграють композицію.
Лише 14 людей, а сім тисяч пінгвінів: у Чернівцях відкрили виставку про дослідження українцями Антарктиди
