Не так давно знімаю квартиру в будинку на вулиці Червоноармійській, 87А. Осінь була тепла не дощова, тому й не доводилося бачити таку картину, яку я побачила в понеділок, 11 листопада, увечері. О 22.00 до мене зайшла сестра зі словами: "У вас у під’їзді дощ". Ми вийшли вже вдвох на сходовий майданчик і побачили на четвертому поверсі калюжі, а зверху накрапав справжній дощик. Піднялися на п’ятий поверх, а там – злива, патьоки на стінах, та й стіни вже чорні та запліснявілі від, очевидно, уже не першого такого "дощу". Дах потребує термінового ремонту.

Дивує, як мешканці цього будинку можуть спокійно жити в таких умовах? А як живуть мешканці квартир на п’ятому поверсі? Я тут проживаю тимчасово. Власниця квартири, яку знімаю, – в Італії. Але, думаю, якби потрібно було вирішувати ситуацію, якби хтось узявся з місцевих жильців за організацію ремонту даху, це не було би для мене проблемою.

Бо маю інший приклад. Мої батьки проживають у Сторожинці, у будинку, який визнали найкращим у місті. Жителі його багато що зробили самотужки: перекрили дах, відремонтували каналізацію, почистили підвал, провели там світло, встановили на будинку ринви... У дворі – чудові клумби, де висаджують квіти, встановили альтанку, різноманітні елементи декору. Сам будинок обгородили сучасним парканом, встановили ковані ворота. І все це за рахунок мешканців будинку – ніхто не чекав, що хтось прийде й зробить це все для них. Щоправда, є й сусід, який керує всім цим і просто "живе" нашим будинком і двором, згуртовує всіх. Саме завдяки йому витрати жителів будинку в ЖРЕПі перераховують, і тепер вони менше сплачують за квартплату.

То чому ж іншим із такими проблемами не вчинити так само? Навіщо чекати, що хтось прийде до вас, щоби прибрати, почистити, відремонтувати, спостерігаючи, як руйнується ваше житло?