Упродовж останнього місяця дедалі частіше чую розмови буковинців про "Вовину тисячу". Їх думки розділилися. Одні кажуть, що це добре, а інші говорять, що Зеленський хоче "купити" українців своєю тисячею.

Такі розмови я почула в одній із кав’ярень Чернівців. Попереду мене сиділа велика компанія молодих чоловіків та щось імпульсивно обговорювала. Щойно почула фразу "Тисяча від Зеленського" – відразу нагострюю вуха.

"Я вчора подав заявку на отримання тисячі", – каже один.

"О, я теж це зробив, уже чекаю! Хоч книжок якихось собі куплю", – відповідає інший.

"Як-не-як, але Зеленський це все грамотно придумав. Адже за ці гроші можна купити абонемент у спортзал, повести дітей у кіно або театр, купити книжки. А не просто витратити їх на бари чи алкоголь", – говорить.

"Це все, звісно, добре. Але що робити людям у селах? Які там спортзали?" – запитує співрозмовник.

"А хто їм заважає приїхати до міста і піти в кіно та гарно провести час із сім’єю?" – дивується.

"Юра, я тебе прошу! Хто це буде робити?"

"Ну, це справа кожного…"

До розмови долучається ще один чоловік.

"Боже! Які ви безграмотні! Показали тисячу – і ви вже пустили слину. Хіба вам не цікаво, звідки ці гроші беруться? Вам не цікаво, звідки така щедрість?" – імпульсивно каже чоловік на вигляд років 40.

"І чому так? Просвіти нас, "темних"!

"По-перше, у Зеленського помітно впав рейтинг. По-друге, звідки в нашої держави гроші, щоби давати кожному тисячу?! Це ж відвертий популізм!"

"Слухай, ти не хочеш тисячі – от і не бери!"

Після цієї розмови чоловіки почали суперечку. Галасували так, що адміністратор попросив їх покинути заклад. Тож часто переконуюся, що розмови про політику у нас часто переростають у справжні сварки.