Напередодні проведення Генасамблеї ООН, Росія намагається створити собі образ "миротворця" в російсько-українському конфлікті. Кремлівські ЗМІ кілька тижнів крутили пластинку "Штайнмаєра", а для підсилення свого образу "миротворця" провели обмін полоненими. "Формули Штайнмаєра" Україна, поки що, не прийняла.
Але, судячи з інформаційних імпульсів із РФ, від ідеї впарити її Україні Росія не відмовилась, а тільки відтермінувала її. Відмова України від підписання згаданої "формули" стане основною темою виступів російської дипмісії з тим, щоби виставити Україну у світлі сторони, що нездатна до будь-яких домовленостей.
І справді, гортаючи стрічки новин інформаційних видань, середньостатистичний європеєць не розуміє: чому ж Україна не погоджується на компроміс зі своїми особливими регіонами?
В західному інформаційному полі відсутні пояснення України щодо її мотивацій. Натомість, численними проросійськими каналами донесення інформації на захід шириться наступне:"Україна на тимчасовій основі надає Донбасу особливий статус у день виборів, а якщо Європа вибори визнає чесними, то особливий статус має стати, згідно з українськими законами, постійним".
Виглядає все цілком пристойно. Подається все так: дайте людям провести вибори. Шукайте компроміс і живіть мирно. Ось вже Франція, Німеччина та Росія вам допомагають порозумітися, а Україна все не хоче миру.
Але для України, зважаючи на відсутність будь-якого впливу на тимчасово-окуповані території, такий варіант є неприпустимим. Представник України у Нормандській групі Леонід Кучма не поставив свого підпису і таким чином не прийняв цих умов для України. Міністр МЗС України Вадим Пристайко пояснив непідписання "технічним непорозумінням".
У чому небезпеки "формули Штайнмаєра" для України? Можна припустити, що причиною неприйняття Кучмою умов "формули Штайнмаєра" стали пункти про амністію бойовиків російсько-терористичних військ, проведення "виборів без вибору" за внутрішньоросійською схемою, а потім — можливість територій з особливим статусом впливати на формування курсу держави в цілому. Це, безумовно, неприйнятні і небезпечні речі для України.
Однак, поза увагою аналітиків опинився факт повної відсутності Росії, як сторони конфлікту.
Ще раз: Росії немає у "формулі Штайнмаєра" як сторони, на яку покладаються певні обов’язки та відповідальність. Росії немає, як і Німеччини, Франції та США. Таким чином, вона, зі статусу сторони конфлікту, набуває статусу консультанта, який сприяє вирішенню "внутрішньоукраїнського" конфлікту.
ОРДЛО ж, в особі підконтрольних кремлю його керівників, отримує переговорний статус на рівні з Україною і стає об’єктом міжнародної політики.
Використовуючи міжнародну трибуну, на наступній Генасамблеї ООН Росія битиме Україну саме непідписанням "формули Штайнмаєра" і основним завданням України має бути пояснення світові "на пальцях", чому ця "формула" є згубною для нас. А також розвіяти ілюзії того, що вона здатна надати поштовх до встановлення миру і є лише прихованою картою в рукаві досвідченого російського шулера.
Михайло Салітра, Міжнародний кур’єр
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
