На нараді щодо міських перевезень відбувалася "битва" за маршрути №№1А, 1Б, які їздять до "Метро". Депутат міськради Любов Сорохан доводила, що для Ленківців ці маршрутки необхідні, бо туди курсує лише одна маршрутка. Мешканці без проблем йдуть 15 хвилин від центру Ленківців до "Метро", а потім їдуть великими і комфортними автобусами. Начальник тролейбусного депо Іван Іванічек скаржився, що ці маршрутки витісняють тролейбуси, і тролейбусники втрачають по 8-9 тисяч гривень у будні. За рік тролейбусне управління не доотримує 2,5 мільйона гривень. А мешканці Ленківців, які йдуть 15 хвилин до "Метро", можуть пройти ще 15 хвилин до зупинки біля дріжджзаводу і там сісти у тролейбус, радив Іванічек. І неважливо: доведеться з дитиною тягнутися чи під дощем і снігом мокнути.
Заступник міського голови Василь Тимофєєв тролейбусників підтримав. Мовляв, це соціальний вид транспорту і він один обслуговує стільки пільговиків.
Дискусія тривала півтори години. Говорили і про те, що це екологічний транспорт, і про те, що не варто завантажувати центр міста черговими автобусами.
Зрештою, вирішили продовжити вивчати питання.
Про "обділених" тролейбусників згадала, коли наступного дня десь о 20.30 їхала тролейбусом №6. На зупинці на вулиці Комарова із дверей водійської кабінки визирнула кондуктор. Вона повідомила, що всім слід заходити лише через передні двері та передавати за проїзд. Пасажири передавали гроші, а про квитки кондуктор чомусь забувала.
На наступній зупинці – подібна ситуація. У вузькі передні двері протискувалася огрядна жінка з двома великими сумками. Люди із задньої частини тролейбуса бігли вперед, бо двері не відчинялися. "Такий графік у нас після восьмої", – пояснювала кондуктор і жодного вибачення за незручності, жодного квитка пасажирам.
Тож подумалося, що може від восьми тисяч гривень, втрачених через маршрутки, відмінусувати ще суми "втрачені" на таких рейсах. А ще я нарікала, що зайшла у цей тролейбус, краще маршрутку зачекала б. Таких як я, які обурювалися обслуговуванням у "соціально-екологічному" транспорті, було півсалону.
Погоджуюся, що у місті є значна конкуренція між маршрутками та тролейбусами. І кошти, які мав би отримати один перевізник, доводиться ділити між багатьма. Та, здається, за такої ситуації перевізники мали б дбати і про кращий транспорт, і про краще обслуговування, і про комфорт пасажирів. Але у нас чомусь ця конкуренція не сприяє покращенню громадського транспорту. А перевізники шукають шляхи, як за допомогою чиновників усунути конкурентів із маршрутів.
