Щойно випав сніг, з моєї вулиці припинили вивозити сміття. Тоді ситуація була типова для міста. Але вже лютий, тобто минуло два місяці, а сміттєва машина до нас жодного разу не приїжджала. Розуміючи, на що може перетворитися вулиця, сміття ніхто не виносить. Але водночас виникає запитання: "Чому за два місяці я повинна сплачувати "Спецкомунтрансу" за те, що вони не виконують свою роботу?"
Набираю номер телефону диспетчера "Спецкомунтрансу" і намагаюся дізнатися, у чому проблема. Жінка-диспетчер, як на автоматі, відповідає: "Дорога має бути почищена і посипана. Звертайтеся у міськШЕП". Запевнення, що дорогу прочищено, на диспетчера не вплинуло. Але вона записала адресу. А чи вивезуть сміття, дізнаюся у п’ятницю, коли його вивозять за графіком. За тиждень сміттєва машина не приїхала. Знову телефоную. Знову записують мою адресу. Пояснення традиційне – дорога має бути розчищена. А ще уточнює, що машина 11-метрова, тож має бути місце, щоб вона розвернулася. Розуміючи, що я не фахівець, прошу, щоб на вулицю прийшли представники "Спецкомунтрансу" й оцінили ситуацію. Відповідь приголомшила: "У нас немає машини, щоб їхати до вас. Хіба що самі нас привезете". Оце сервіс від мешканців!
Коли я зателефонувала втретє, мені гордо повідомили, що машина їздить на сусідню вулицю, можна туди нести. Я обурююся, чому ж маю сплачувати взимку за невивезення сміття. "Ми ж у вас його все одно колись заберемо, тож мусите сплачувати", – аргументувала жінка.
15 гривень щомісяця, які сплачую за вивезення сміття, не найбільша сума. Але річ у ставленні. Ніхто ж навіть не спробував з’ясувати, чи проблему реально вирішити. Чекають, доки само минеться. І така практика роботи більшості комунальних служб.
Мій тривалий діалог ні до чого не призвів. Сміттєвої машини я так і не побачила, представників "Спецокомунтрансу" не докликалася.
Висновок – шансів на перемогу в боротьбі з комунальниками немає.
