Горе -«шумахери» на чернівецьких дорогах. Блог Галини Олійник

Віднедавна життя змусило вчитися їздити за кермом. Кому про це не кажу, жартують, що тепер будуть боятися ходити навіть тротуарами. Що ж, зрозуміти їх можна, - водійка з мене ще та.



Курси водіння, власне, закінчила ще років 10 тому, тобто права в мене є. Але то я вчилася кермувати на "механіці", і після цього фактично не практикувалася, тож усе забула. А зараз опановую їзду на машині з автоматичною коробкою передач. Яка то краса, скажу вам! Значно легше, ніж на механічній! Увімкнула собі один режим, рушила вперед, і тільки й гляди, щоби не переплутати педалі газу і гальм. Жартую, звісно, але для таких "чайників" у їзді, як я, і цієї мороки достатньо.

Водити вчуся з інструктором. Він, на щастя, трапився мені дуже терплячий та спокійний. Коли йому кажу про це, він віджартовується: "Не хвилюйтеся, ми щодня п’ємо валер’янку, тому такі спокійні".

Я лише недавно почала вчитися, тож прогрес у мене невеликий. Намагаюся їхати повільно, наче возом, і обережно. Але вже впевненіше тримаюся за кермом і можу спостерігати за дорожньою обстановкою. От про це, власне, і хочу розповісти. Тому що була вражена тим, наскільки місцеві водії порушують правила. Це просто жахливо і дуже небезпечно!

Інструктор помічав усі ці порушення і звертав на них мою увагу в тому ракурсі, що "так, мовляв, не роби".

Ну ось, до прикладу, виїжджає з "кишені" (зупинки для громадського транспорту) набитий пасажирами тролейбус. Згідно правил дорожнього руху, у місті автомобілі позаду мали би пропустити громадський транспорт при виїзді з зупинки. Але, вочевидь, чернівецьких водіїв це правило не стосується. "Крутий" джип перед нами нагло не пропускав тролейбус, "маринуючи" десятки пасажирів усередині.

Їдемо далі. Ще один "крутелик" надумався виїжджати задом на проїжджу частину по вулиці Героїв Майдану. Я, наївна, вже хотіла гальмувати, щоби його пропустити, але інструктор скерував їхати далі.

"Ви маєте повне право його не пропускати. Це взагалі грубе порушення – виїжджати задом на проїжджу частину. Там же є заїзд, де водій може проїхати вперед і виїхати передом на вулицю. Але йому ліньки", - прокоментував інструктор.

Після цього ми стали свідками того, як якийсь "розумник" звернув у одну з вулиць, при цьому пересікши дві (!) суцільні. Зауважу, що практично всі ці порушення ми спостерігали на вулицях із напруженим трафіком, - та ж Героїв Майдану, де дуже часто трапляються ДТП.

Ще одне "чудо" погнало, не зупиняючись, на "червоне", причому прямо, хоча стояло в правому ряду і за всіма правилами мало би звернути праворуч (на що вказувала відповідна стрілка).



Ну і "класика жанру" - підрізання автівок попереду. Одна з них "підрізала" мене на вузькій частині дороги з суцільною смугою. А потім – наче у фільмах – цього ж сміливця "підрізав" ще більший відчайдух.

Інструктор тільки язиком прицмокував. А що йому залишалося робити – не буде ж він при клієнтах, та ще й жінках, лихословити. Хоча, якщо чесно, лихословити хотілося і мені. Бо я переконалася, що причина щоденних ДТП – далеко не завжди у недосвідчених водіях. Так, у них теж, але вони здебільшого – принаймні ті, що адекватні, - їздять повільно та обережно, не порушуючи правил. А ось ті, які вважають себе "шумахерами", дозволяють собі і п’яними сісти за кермо (а що там, я ж такий крутий!), і "підрізати", і на "червоне" проскочити.

А потім маємо сумну статистику, що у ДТП в Україні гине чи не більше людей, ніж на війні…



Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber |