Я теж відчула на собі всі "красоти" тривалого перебування без води. Спочатку її відключили через ремонти, які розпочали на шматку сусідньої вулиці Хмельницького. Там перепідключали мережі – принаймні так мені пояснили. Поки тривали роботи, з труб витікала вода, утворивши велике озеро.
"Мамо, а тут риби є?" – цікавилася п’ятирічна донька, коли ми йшли до садка.
"Ага, і риби, і жаби, – усе є, – жартувала я. – Тільки у нас у крані нічого нема".
Врешті вода таки з’явилася. Та щастя тривало недовго. Днями вона зникла без жодного попередження аж на три доби. Тепер "винуватцем" виявився не ремонт, а каналізаційний люк на початку вулиці – звідти дзюркотів струмочок.
Працівники водоканалу приїхали, перекрили воду, щось там робили. Запитала їх, коли буде вода, на що один відповів: "Завтра ввечері, і це в кращому випадку". Та, як виявилося, це ще був оптимістичний прогноз.
Наступного дня водоканал нічого не ремонтував. Пояснили це тим, що доступ до каналізаційного люка перекрило авто, водій якого припаркувався і пішов на цілий день. Викликали поліцію, проте вона нічого не могла зробити. Мовляв, водій нічого не порушив. Ввечері ж, коли водій врешті забрав свою машину, пішов сильний дощ, тож робота "накрилася".
Вулицею сновигали люди з баклажками. Воду довелося купувати у магазині по 30 гривень за шестилітровий бутель. Бо доступ до автомата з водою по вулиці Хмельницького, де літр води по гривні, був перекритий глибокою ямою, виритою "у рамках ремонтних робіт".
Добре, що під вечір водоканал здогадався прислати водовоз. На радощах я вхопила відра і зробила з ними три "ходки" на четвертий поверх. Вдома – 94-річна бабуся та дитина, тож вода вкрай потрібна.
Третій день без води випав на суботу, і тут мешканці вже збунтувалися. Вихідний, а ні помитися, ні приготувати їсти, ні прибрати, ні попрати. Розлючені люди пішли розбиратися з працівниками водоканалу.
"От, сидять у машині, нічого не роблять!" – обурювалися.
Робітники й справді сиділи у кабіні вантажівки неподалік люка. Пояснили, що чекають на колег, які поїхали за зварювальним апаратом, бо тріснула труба.
"Тут труби старіші за нас із вами, от і проривають", – пояснили.
"Треба викликати телебачення, інакше ще місяць тягтимуть, так і будемо без води!" – вирішили люди, і так і зробили.
Десь через годину після цих подій вода справді зануртувала у кранах. Спочатку чорна і брудна, потім дедалі чистіша. Це було у суботу близько 16-ої години…І це було справжнє свято в оселях чернівчан.
Розмірковую тепер: невже те, що тріснула труба і потрібен зварювальний апарат, не було зрозуміло з початку? І чому в перший же день не обгородили люк, щоби там ніхто не паркувався?
До речі, у понеділок, після двох днів "свята", воду вимкнули знову. О восьмій ранку. Я саме вмивалася. Добре, що навчена гірким досвідом, мала налиту в тару воду про запас. Схоже, у Чернівцях її треба мати завжди…
UPD: Увімкнули воду аж у середу близько 18.00. Замінювали частину труби...
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber |
