"Я – колишній медик, який уже вийшов на пенсію, – розповів чернівчанин, який зателефонував до редакції. – Мене просто вражає те, як до простих людей ставляться в державних установах та медичних закладах. У газеті я прочитав про те, як медсестра поза чергою провела на прийом до лікаря своїх знайомих. Знаю, що так роблять завжди. На основі цього зателефонував за номером гарячої лінії в департамент охорони здоров’я Чернівецької ОДА. Спочатку мене довго допитували, хто я і як мене звати. Потім, що цікавить, і лише тоді дали мені ще один номер телефону відділу, де вислуховують скарги. Витративши чимало часу на ці порожні балачки, я все ж таки додзвонився до відповідного спеціаліста. На моє запитання щодо того, чому в лікарні мають іти поза чергою і чи не вартувало би цю чергу контролювати, працівниця департаменту відповіла вражаюче: "Але ж і на заводі інженер спочатку вислухає інженера... І так само в лікарні... Чого ви хочете? Така система у всій країні і не лише в Чернівцях".

Та дивує зовсім інше – чому не можна знайти рішення, здавалося б, такому простому питанню. Це ж не якась російська агресія, а звичайне технічне питання роботи будь-якої установи. Після вирішення цієї проблеми і пацієнтам, і тим самим медикам було би комфортніше в лікарні. Але..."

Про абсурдність системи говорять і водії, які дають хабарі даішникам на дорозі.

"А мені просто легше дати ті сто гривень даішнику в кишеню, аніж потім ці самі гроші сплачувати офіційно, витративши на це щонайменше кілька днів", – пояснив знайомий, який часто задаровує грошима контролерів порядку на автошляхах.

Сухе листя, яке загорілося нещодавно на околиці Чернівців, довго ніхто не гасив. Як виявилося, чернівчанин, який побачив вогонь, зателефонував до ЖРЕПу. Натомість почув: "Представтесь, хто ви?" та ще кілька запитань, які не мають стосунку до пожежі.
"Чи буду я потім телефонувати, якщо мене втомлюють непотрібними питаннями не по темі? Хіба не можу я подзвонити як анонім, розповісти про проблему і все?" – обурювався згодом цей же чернівчанин.

Те, що змінюють владу, – добре. Але для загального покращення не настільки треба змінювати людей, як загалом всю систему. Тоді в лікарні спочатку консультували би людей відповідно до черги, даішникам не давали би хабарі, а платили їх до бюджету, а на анонімні дзвінки про горіння сухого листя чи трави реагували би миттєво, як це мало би бути.