Погода і діти

У середині 90-их мені довелося побувати в Лондоні. То була перша поїзда за кордон, тож вражень залишилося чимало. Одне з них пригадалося днями.
Я їздив до Англії в складі групи студентів. Розмістили нас в гуртожитку одного з невеликих лондонських університетів. Порівнювати наш і їхній гуртожитки не буду. Цікавий лише такий факт: хоча надворі тоді був червень, однієї ночі температура повітря опустилася нижче 10 градусів. Одразу увімкнулося опалення, почали гріти батареї. Для цього, виявляється, зовсім не потрібно було розпорядження Лондонської мерії. Вдень потеплішало, опалення вимкнули.
Приблизно тиждень на Буковині середньодобова температура коливається в межах 10 градусів, кілька днів вона лише на півградуса перевищувала +8. Але за вікном все ще вересень, тож включати опалення ніхто не поспішає. До теплокомуненерго загалом питань немає – ця громіздка, неефективна, радянська по суті машина до середини жовтня точно не запрацює. Однак чимало дитячих садочків – а від зниження температури найбільше можуть постраждати саме діти – мають автономні котельні. Чому вони не вмикають опалення – особисто я не можу зрозуміти. При цьому з батьків збирають гроші на електричні обігрівачі, які вмикають у кожній кімнаті садочків. Тобто про економію бюджетних коштів не йдеться – якщо не працює котельня на газі, то спалюється більше світла.
У чому ж тоді сенс "автономності", якщо без розпорядження "згори" опалення бояться увімкнути?