Одинокий сурмач, Мері Поппінс та найкращий турцентр

Сьогодні вивчаю "інформаційну відкритість міста". Із інтернет-ресурсів, а їх досить багато присвячених Чернівцям, дізнатися можна практично про всі цікаві факти. До того ж практично всі сайти туристичного спрямування пов’язані із собою, що дозволяє при бажанні знайти необхідну інформацію.

Перша інформація, яку прочитав, була про те, що щодня, долаючи 126 східців вежі міської ратуші, нагору піднімається сурмач у буковинському народному вбранні. І в полудень, рівно о 12 годині, з балкона вежі він виграє на трубі мелодію "Марічки" на всі чотири сторони міста. Чомусь стало дуже шкода цього сурмача, який одиноко грає мелодію на 50-метровій вежі ратуші.



Але ця інформація була продубльована як мінімум на трьох сайтах про Чернівці. Дуже прикольно віртуально прогулятися містом, хоча не всі напрямки є і не всі "зелені стрілочки" напрямків підписані, але проти самого факту такої роботи це нівелюється.
Як на мене, то найбільше і найкращі карти представлені лише на одному сайті.
Офіційний портал Чернівецької міської ради здивував тим, що тут можлива онлайн-трансляція сесії цього органу місцевого самоврядування. Також є розділ "Інформація для туристів", де розміщенно різну туристичну інформацію, зокрема про об’єкти зеленого туризму, розваги, парки, готелі та ресторани. Але ось список заходів лише за 2010 рік – цьогорічного немає. Мене як журналіста зацікавила оперативна інформація про стан систем життєзабезпечення Чернівців за кожний день – в ній подається статистична інформація (тиск газу, напругу, кількість тролейбусів на дорогах, метеорологічні умови, рівень радіації тощо). У порталу є англійська версія і, що особливо сподобалося, сині значки "інь-янь" із написом "УВАГА!". Зацікавила інформація про герби міст-побратимів Чернівців і, до свого сорому, зізнаюся – коли наводиш курсор, виникає назва міста-побратима, але, коли навів на центральний жовто-червоний герб, то назви не було. Спробував ще раз – результату нуль. Аж раптом зрозумів – це ж герб Чернівців!



На Центральній площі навіть є алея цих гербів міст-побратимів.

Згодом знайшов презентацію про місто, яку можна просто скачати.
Ось таким засоромленим пішов купувати місцеву періодику. У газетному кіоску було 7 місцевих газет, 7 повноцінних газет здебільшого новинного спрямування. Цінова варіативність – від 1,50 до 2,60 гривні.



– Дорогі газети купують рідше, – розповіла пані Наталія, продавець кіоску. – Найпопулярніша газета – "Молодий буковииець" (опитав ще три кіоски – і знову цей же результат, так що намагався бути об’єктивним).
Стосовно "Молодого буковинця", то зацікавила ідея розміщення кожного нового номера газети на стенді – багато чернівчан читають газету просто "за склом".



Практично всі місцеві газети мають кольорові першу та останню сторінку. Зі шпальт дізнався, що чернівчани продають дітей, епатажний художник-провокатор Анатолій Федірко вирішив подарувати місту своє творіння, місцеві учителі бойкотують і просять більшої зарплати та про те, що сьогодні – День визволення Чернівців від німецько-фашистських загарбників. Потішило, що, згідно з ілюстрацією в місцевій газеті "Свобода слова", в Чернівецькому обласному центрі з гідрометеорології працюють красиві жінки із задертою вітром спідницею та зонтиком – чомусь одразу згадав про Мері Поппінс.



Шукаючи карту міста, знову трішки заблукав, але навіть радий, що шлях до книгарні мені неправильно підказали. Бо натрапив на вітрину, де лежали різні книги про Чернівці, буклети та карта. "На ловця і звір біжить" – подумав мимоволі. Виявилося, що натрапив на Туристично-інформаційний центр міста Чернівці, що заснований міською радою.



Путівники на п’яти мовах, карти, схеми маршрутів, інформація про тематичні екскурсії, книги про Чернівці та область – цього інформаційного матеріалу було вдосталь, навіть прийшлося вибирати, що брати із собою.



– Туризм визнано одним із пріоритетних напрямів стратегічного розвитку нашого міста, – розповіла Людмила Хоміцька, координатор Чернівецького туристично-інформаційного центру. – Центр є пов’язуючою ланкою між туристами, міською владою та туристичними фірмами. Путівники ми роздаємо безкоштовно кожному туристу, також міська влада фінансує традиційні щонедільні екскурсії для гостей міста. Ми маємо велику базу турфірм, перевізників і організаторів зеленого туризму. Також в ТІЦ діє виставка-продаж сувенірів та продукції народних умільців, зразки для якої надали наші місцеві сувенірні салон та народні умільці. У нас створено портал http://www.city-tour.cv.ua та чекаємо по вулиці Головній, 16.



Цікаво, що минулого року представники туристичної журналістики визнали Чернівецький туристично-інформаційний центр найкращим на Україні. Так що мені дуже пофортунило із тим, що випадково знайшов цей найкращий центр.



А карту міста придбав і в турцентрі, і у найближній до редакції книгарні – остання містила також додаткову інформацію різним мовами.
А тим часом у Полтаві учасник проекту Юрій Дюг ознайомився із інформацією про це місто.

А тим часом у Чернігові учасник проекту Михайло Салітра знайшов всі інтернет-ресурси про місто, придбав усі місцеві газети.

А тим часом у Рівному Олександра Стародуб (Сушка) знайшла мапу міста.