Останні події в Україні викликали небувале піднесення патріотизму. Люди масово скуповують національну символіку, чіпляють на будинки та балкони квартир прапори. На вулицях Чернівців можна побачити сотні автомобілів із синьо-жовтими прапорцями.

– Прожила на світі 56 років, а державного гімну не знала, – розповідала на ринку продавець молочних виробів. – Коли побачила, з яким натхненням співають на майданах гімн України, стало соромно, що не знаю слів. Почала вчити разом із чотирирічною внучкою. Тепер перед сном разом співаємо: "Ще не вмерла України і слава, і воля…".

- Я пишаюся, що я українка. І пишаюся мужнім українським народом, який зміг захистити свою свободу, – запевнила кримчанка, яка приїхала до Чернівців. – Раніше навіть соромилася свого уряду та своєї країни. І навіть не замислювалася про роль українського паспорта у моєму житті. Поклала його в шухляду і витягувала звідти в разі необхідності. А тепер зрозуміла, що не хочу замінювати український паспорт російським, бо він багато для мене значить.

- Коли в Криму знімали наші державні прапори і кидали їх на землю, я аж заплакав від приниження. Не міг на це дивитися і вийшов в іншу кімнату, – запевнив по телефону до редакції колишній військовий Іван Дмитрович. – Потім пішов у магазин, купив український прапор і почепив його на балконі нашої квартири. Тепер щоранку дивлюся на нього і відчуваю якесь внутрішнє піднесення. Хоча мені вже понад 70 років, але я готовий брати в руки зброю і йти захищати Україну від ворога. Мій внук, який цього року закінчує школу, хотів стати лікарем, а тепер каже, що продовжить сімейну традицію і вступатиме до військового училища.