"Нехай би мені дали двері Януковича"

Вражені чернівчани активно обговорюють маєтки Януковича й Пшонки.

– Прожила на світі вже 78 років, а такого багатства ще не бачила, – обурюється в тролейбусі жінка. – Людоньки добрі, нащо стільки одній людині? На той світ нічого із собою не забере. Я тяжко працювала на заводі 45 років, а отримую пенсії тисячу гривень. Коли заходжу до магазину, думаю: купити цілу хлібину чи половину. М’ясо їм раз на місяць. А тут люди так живуть! Це що за двері такі, що коштують майже сто тисяч доларів? Нехай би мені дали ці двері Януковича, то я могла би щодня їсти м’ясо аж до смерті.

– А я би взяв собі люстру з маєтку Януковича, яка коштує сім мільйонів євро, – сумно жартує чоловік, який стоїть біля бабусі. – Купив би квартири своїм трьом дітям, вивчив би внуків, дав би трохи на лікування хворим. Хоча навіть не уявляю собі, що можна робити з такими грошима.

– Я бачила це все багатство Януковича власними очима, – запевняє дівчина. – Майже місяць була із друзями-студентами на київському Євромайдані. Коли відчинили Межигір’я, вирішили поїхати туди. Люди ходили шоковані. Один американець сказав, що їхній президент почуватиметься жебраком порівняно з Януковичем. Можемо пишатися, що мали найдорожчого у світі президента, а гроші позичали у всього світу.

– Я все думаю: навіщо одній людині стільки землі, маєтків, будинків? – дивується чоловік середнього віку. – Коли він встигав обходити ті всі кімнати? Я працюю з ранку до вечора, немає часу навіть вгору глянути. А президент мав би працювати ще більше. Виходить, що він взагалі нічого не робив, тільки збирав багатства, бігав по пеньках, ходив на полювання, їздив щодня на іншій машині.

– Не заздріть цим людям. Вони вважали себе богами на цій землі, а нас своїми рабами. Думали, що можуть робити все, що захочуть, і їм так минеться. Але їх дістала кара – і людська, і Божа, – зробила висновок бабуся.