Десятки років міська влада бореться з городами біля багатоповерхівок. Але таке враження, що вона зазнала поразки.
Якщо пройтися спальними районами Чернівців, то інколи почуваєшся, ніби потрапив до віддаленого хутора. Довкола будинків – обгороджені колючим дротом, старими дошками і зрубаними гілками клаптики землі...
За оригінальною огорожею з поламаного дивана – кілька рядочків буряку і моркви, грядочка петрушки, кілька кущиків картоплі та помідорів. Усе вкрите густим шаром пилюки. "Це ваш город?" – запитую в літньої жінки, яка вириває бур’яни. "Під моїми вікнами – вихожить, мій, – неприязно відгукується жінка. – А вам що треба?" "Хочу сказати, що ці овочі шкідливі для вашого здоров’я, – каже жінці моя знайома-лікар, з якою гуляємо. – Бо тут їздить багато машин, земля забруднена важкими металами, по грядках ходять бродячі тварини. Не радила б вам вживати ці помідори і зелень. Краще посадіть тут квіти". "Яка користь від цих квітів? А картоплю з грядки я їм уже давно – і жива досі", – жінка відвертається і продовжує висмикувати бур’яни.
Ще одна поразка міської влади – добудови до багатоповерхівок. Мешканці майже 400 квартир самовільно зробили покращення своїх житлових умов. При цьому не цікавилися думкою сусідів, не обстежували інженерно-технічні мережі, стійкість фундаменту. І доки чиновники думають, зносити ці добудови чи узаконювати, їхня кількість зростає з кожним днем.
"Добудови до багатоповерхівок – це символ нашої безпорадності", – якось зізналася начальник відділу з питань охорони культурної спадщини. А головний архітектор Сергій Гомонович порадив запровадити в "МБ" рубрику "Село в місті". Ми не проти, якщо це допоможе щось змінити…
