Купила субсидію

Моя знайома має субсидію на сплату комунальних послуг. І хоча в її сім’ї – четверо дорослих, які працюють, платить за трикімнатну квартиру втричі менше, ніж її сусіди. На моє запитання, як їй вдалося отримати субсидію, жінка чесно зізналася, що… купила її за 500 гривень. "Мені сказали, до кого потрібно підійти і скільки грошей заплатити, – розповіла знайома. – Мені пояснили, які довідки слід принести, щоб отримати субсидію. Хоча за них теж довелося заплатити. Але всі гроші мені повернулися за півтора місяця. Тепер сплачую втричі менше, ніж раніше. Чимало моїх знайомих теж так зробило. Ти також можеш спробувати. Але не кажи, де ти працюєш, бо не дадуть".

Ще одна моя знайома пенсіонерка останні два роки взагалі не сплачує за комунальні послуги і вже заборгувала різним підприємствам кілька тисяч гривень. "Чому я маю сплачувати повністю, коли деякі мої сусіди мають пільги? – обурюється жінка. – Потрібно взагалі скасувати субсидії і поставити всіх мешканців в однакові умови. А то хтось мешкає у трикімнатній квартирі й платить за комунальні послуги менше , ніж я за однокімнатну. Де правда? Я отримую 900 гривень пенсії за 35 років праці в бібліотеці, половину цієї суми сплачую в осінньо-зимовий період за квартиру. Нехай би бідним виділяли матеріальну допомогу. Але не на сплату компослуг, а на продукти".

Моя донька проживає у канадському Торонто. Запевняє, що за десять років жодного разу не стикалася з чиновниками і не бачила нікого з них. Спілкується з ними винятково через Інтернет або по телефону. Тому навіть якби хотіла дати комусь хабар, віртуально не може. "Всі розмови з канадськими чиновниками записують, щоб пізніше вони не могли заперечити, що обіцяли, – розповіла Леся. – Цей запис скидають на твій комп’ютер, і ти можеш ним скористатися як доказом. Хоча якщо чиновники обіцяють, що довідку чи документ ти отримаєш за два або десять днів, так і буде. Однак скоротити цей термін теж неможливо – не допоможуть жодні вмовляння. А про хабарі взагалі не йдеться. За це позбудешся роботи і навіть потрапиш до в’язниці. Хоча й не знаєш, кому давати гроші, бо не бачиш нікого".