RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Історія успіху | Історія успіху Допомога захисникам | Медична допомога для переселенців | Він+Вона | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |

Тільки встигла розрахуватися в супермаркеті за покупку і вийти надвір, як прозвучала сирена повітряної тривоги. На Гравітоні вона звучить декілька разів і дуже голосно. "Прокляті москалі, не можуть ніяк заспокоїтися. Тільки зібралася в магазин – а тепер його, напевно, зачинять на час тривоги. Ні додому повертатися, ні на вулиці гуляти" – обурювалася жінка з малою дитиною на візку.

Дорогою побачила стареньку бабусю, яка продавала невеликі букетики гвоздик. Купила один. Зауважила, що в жінки тряслися руки, коли вона подавала мені квіти. "Так боюся, коли це почую, що аж серце з грудей вилітає, – зізналася бабуся. – Я прожила на світі 84 роки. Народилася перед війною. Хоча була ще дуже мала, але добре пам’ятаю ті страхіття. Не думала, що знову доживу до такого. Аби ті люди, що затіяли цю страшну війну, не знали добра ні на цьому, ні на тому світі".

Проходжу повз дитячий майданчик. Там гуляє чимало дітей. На лавці сидить хлопчик років шести, закривши руками вуха, і голосно повторює: "Не хочу цього чути". Мама його заспокоює: "Нічого страшного не буде, скоро все затихне. Коли тато їде в машині, він теж так сигналить. Дивися, наша Софійка не боїться, хоча вона менша від тебе". "Я не боюся", – каже молодша сестричка і гладить брата по голові.

Підходжу ближче. "Лякається звуку сирени?" – запитую. "Так, особливо ввечері та вночі. Прокидається, починає плакати, кричить, що не хоче війни, бо нас усіх уб’ють. Нелюди, так налякали мені дитину. Тепер спить зі мною та чоловіком. Уже навіть не знаю, що робити. Напевно, доведеться звернутися до лікаря", – зітхає жінка. Сирена замовкає, хлопчик заспокоюється.

– Чому не йдете з дітьми у сховище? – цікавлюся.

– Вони не хочуть, – відповідає жінка. – Коли були перші сирени, ми спускалися в сховище, що на території школи. Навіть вночі дітей будили. Але там дуже темно, немає умов. Зараз уже не ходимо. Може, це неправильно та небезпечно. Слава богу, в Чернівцях поки що не стріляли.
Біля будинку зустрічаю знайому. "Хочу поїхати на базар на Зелену. Треба купити помідори, огірки, кабачки, бо там дешевше, – пояснила Зіна. – Не знаю тільки, чи їздять тролейбуси під час тривоги". "По-моєму, не їздять. Невдало ти зібралася", – зауважую.

– Як тут вгадати, коли сирена може прозвучати будь-якої хвилини. На початку війни я дуже лякалася цих звуків. Ми швидко вимикали світло, воду, газ і спускалися всі з дев’ятого поверху в сховище. Бувало, не виходили звідти по дві-три години, – пригадує жінка. – Потім сиділи в коридорі. Навіть обладнали там куточок з ковдрами та подушками. А останнім часом уже навіть не реагуємо. Не думала, що можна до цього звикнути. Нічого не вимикаємо, продовжуємо займатися своїми справами. Якось я варила варення з полуниць. Дивимося кіно, чоловік читає книжку, син слухає музику. Це трохи заспокоює.

P.S. Обласна військова адміністрація та військові попереджають, що під час повітряної тривоги необхідно спуститися в укриття. Адже ворожі ракети можуть дістати будь-яку точку України. Під час ракетних обстрілів безпечних місць, окрім укриттів, на території нашої держави немає.
Редактор: Надія Будна
7-07-2022, 11:58
Коментарів 0 Переглядів 1 342

Теги -
Блоги
блог Миколи Кобилюка
У світі поки що не придумали іншого способу подолати хворобу Covid-19, як вакцинуватися

Блог Юлії Пацаранюк
Минулого року з українцями сталася війна, яка багатьом із нас перевернула життя

Блог Юлії Леськової
Не дарма наш народ придумав: "Гни дерево, поки молоде, вчи дітей, поки малі"

блог Марини Корпан
Просять допомоги, попри лютий мороз

блог Валерії Чорней
Колись люди навіть билися шляхетно

блог Ігоря Буркута / новини
Україна переможе, адже ми знаємо, що захищаємо, тоді як російські війська – ні.

блог Катерини Ганц
Про нові "модні" тенденції нічних клубів

блог Ліни Нагірняк / Фото
Те, на чому спекулюють у нас, у Тернополі - успішно працює

блог Лесі Токарюк
До мене звернувся знайомий військовий хірург із Чернівців, який перебуває у зоні АТО

блог Ярослава Волощука
Хоча наша народна приповідка стверджує – що сміття із хати не виносять

блог Оксани Драчковської
Треба підтримувати одне одного, а не дерти сім шкур з ближнього

блог Юлії Боднарюк
Не заважайте тим, хто малює безкоштовні картини

блог Ігоря Довганя
Свято, але не для всіх

блог Михайла Салітри
Блог Михайла Салітри

блог Олександра Мостіпаки
Про головні події Чернівців та Буковини за останній тиждень

блог Галини Олійник
Через тривалі відключення світла люди масово почали купувати генератори

блог Марини Карасьової
Таку систему боротьби з корупцією у медицині придумав… міністр

блог Людмили Осадчук
Ніколи не думала, що грейдерування вулиць у Чернівцях – це насправді нервова робота
блог Ірини Григоращук
Жити "за блатом" звикли ще з радянських часів
блог Віталія Олійника
Рідні вперше побачили у військовій формі
блог Анни Мячиної
Погляд збоку на засідання Чернівецької міської ради
блог Христі Венгринюк
Отак воно і було: відбув пристрій нічного бачення рік в АТО, переходить далі...
• Новини партнерів
iPhone 14 Pro Max ціна в Одесі, Україна
ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі

У музеї школи зберігалися вишиванки, які датуються початком 20 століття.


Сварять за ремонт, бо «машини будуть ганяти». Блог Людмили Осадчук
Ніколи не думала, що грейдерування вулиць у Чернівцях – це насправді нервова робота
«Це «путін», і ми його вб’ємо». Блог Надії Будної
Діти знову почали гратися у "війну"
• Теги