«Варвари якісь, а не люди». Блог Надії Будної

До 600-ліття Чернівців у 2008 році нинішню площу Пресвятої Марії реконструювали. Відремонтували Турецьку криницю, відновили резервуари для води, збудували павільйон у давньоримському стилі з фонтаном, встановили десятки ліхтарів, на схилі з’явився квітковий годинник.

Зараз же площа справляє гнітюче враження, ніби тут пронісся ураган: все пошкоджено, побито.



Спускаюся сходами вниз. Під ногами хитаються плити, подекуди їх взагалі немає. "Будьте обережні, – застерігає жінка, яка повільно піднімається вгору. – Я недавно зачепилася за плиту, впала, ледь ногу не поламала".

Подекуди виламані шматки огорожі. Колись тут були ліхтарі, зараз жодного не залишилося – вирвали з дротами. Кам’яні лавиці на сходових майданчиках розписані нецензурними словами. Біля криниці не вистачає майже половини плит, відбиті валяються на землі.

Вода в резервуарах покрита зеленою пліснявою. Відірвані крани у колонках, біля яких – гори сміття. У кам’яних чашах замість квітів – засохла земля та недопалки.

Зникли ліхтарі зі стін павільйону, про них нагадують обривки дротів. Від колишнього фонтана залишилися лише трубочки, він закиданий порожніми пляшками та непотребом.

Сходи, що ведуть до павільйону, повністю розбиті. "Це ви зробили?" – запитую в хлопчаків, які катаються на велосипедах.

"Ми не маємо де гратися, – виправдовується Гліб. – У нашому районі є лише ця площа. Ми просили облаштувати місце, де можна було би кататися на велосипедах, самокатах, роликах, але до нас не дослухалися".

– Я їм постійно роблю зауваження, та вони не слухаються, – нарікає Ніна Юріївна, що сидить на лавиці. – Живу неподалік, то майже щодня приходжу сюди. Нещасна ця площа, її постійно нищать. Серце болить, коли дивлюся на це все. Я була на відкритті площі після реконструкції. Тоді вона була такою гарною. Я ходила сюди по воду – така смачна була. Любила посидіти біля фонтана, який був найгарнішим у місті. Бачила, як діти кидали туди камінці, а батьки не звертали уваги. Власники собак купали там своїх улюбленців. Я так сварилася з ними, телефонували до поліції. Та зрештою фонтан таки добили, його чашу перетворили на смітник. Варвари якісь, а не люди.

– Вечорами тут збираються п’яні компанії і таке витворяють, що не дай Боже, – долучається до розмови Валерій Дмитрович. – Хлопці та дівчата вилазять на стрілки квіткового годинника, гойдаються на них. Я прошу їх так не робити, пояснюю, скільки грошей витратили на цей годинник, а вони регочуть: "Йди, діду, додому спати". Гадаю, в школах необхідно проводити спеціальні уроки, на яких навчати учнів берегти місто.

Надія БУДНА

Фото - Sergey Zhernovoy у Facebook.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram