Вася, який із узурпатора милістю суду знов став секретарем, тобто звичайним срєднім начальніком, взявся всіх накормити на халяву.
***
В Черновцях ніби то і нема войни. Вона далеко – за тищу кілометрів. В Черновцях ніби то нема і голоду. Він далеко – десь за якихось п’ять-шість тищ кілометрів. В Черновцях ніби то нема й страшної епідємії. Вона тоже десь дуже далеко – в джунглях із всякими Еболами.
Но в Черновцях є всьо решту. Є любітєлі халяви. Є криворукі лайдаки. Є корозія совісті. Є деградація моралі. І є маса довірливих роззяв, які всігда, вєздє і воврємя готові взяти всьо, шо дають, і хапати всьо, шо погано лежить, у того, хто відвернувся, ослабнув, або щолкнув щолкалом. Вопишим, всьо то, шо є скрізь в Україні з її развітим капіталізьмом без чєловєчєского ліца.
Но нам всім – отим вище названим, крупно повезло. Так повезло, шо повезло. І то вєзєніє буде з нами ше років 30-40, а то і 50-60.А може і сто. Бо он у Венесуелі вже почті двісті. А ми шо хуже. Ми лучше.
То неймовірне щастя, що за нас – халявщиків, криворуких лайдаків, з корозією совісті і деградацією моралі є кому подбати. Є кому за нас подумати. Є кому за нас не спати і не їсти (хоча тут сомнєнія імєются). Є кому спасати наш город від нас самих і від самого себе. Є! Аве, Вася! Тіко він єден думає про нас. Він єден і ше пару таких самих єднів.
Бо шо було раньше? Ніц не було. Халявщики халявили ше від мєстних виборів 2015 року, коли ззіли послідню гречку, випили послідню баньку воливи і засолодили си горлянки послідньов пачков цукру. А далі – безрадісне томітєльне ожіданіє. А лайдаки так ті вопши всі дивани протерли коло тілівізора і лінолєум до холодільніка за пивом, чекаючи на дармову воливу, флєшку і 200 герене за правільне волєіз’явлєніє. І тута так поперло. Держрезерв списував тушонку. Шо то за содєржіме, ніхто не видів, но банки файні, а блєха, шо на бронєтранспортьорі. Навіть там такої нема. Тушонки нємєрєно. Чого її не ззіли раніше сараки і чого її Держрезерв тримав почті до посліднього. Вопрос. Но шо з Держрезерву візьмеш. То така контора, шо де візьмеш, там і сядеш, а де сядеш, там і візьмуть.
Опшим списав тушонки. Їх взєли всякі там прифронтові регіони. Де є куди то бігом роздати, аби люди ззіли, поки на городах міни і снаряди. Ну і Черновці канєшно. В нас на городах тоже міни і снаряди, але ше від Брусіловського прориву. То чим ми не заслужили тушонки? Ше й як. От Вася і взяв. Почті 100 тищ банок. На каждий округ 29 товаріщєй почті по 3500 банок. По 7 банок на 500 душ любітєлєй правільного волєіз’явлєнія в каждому окрузі. Обжертися можна! І полна і безоговорочна побєда демократії гарантірована. Тушоночна демократія. А народ наш халявний і лайдачний він же в основній своїй масі порядочний. Спеціфічєскі. Тіпа, тушонку зжер – голос віддав. А шо даремно жер? Добре ше, як би вспів до окончанія строка годності. Але ж можна і потім. А як забудеш, з чиїх рук жер, то для того є тілівізор. Він завжди напомнить, шо то Вася. А товово, то від него пацани. Наші пацани. В раду йдуть. Город спасати.
Ну да. Угроза ботулізма зросте, но не сильно. Блєха ж то від бронєтранспортьора. В ній ше мнєсо мамонтів тримають і нічо. Трохи волохате, але жерти можна. Народам Крайнєго Сєвєра всякі абрамовичі на виборах то дають. Ну а у Васі ж всьо цівілізовано. Не мамонти, а свинє. Чи тилє. Чи соя з пацєм, тилєм і фостом. Рєзєрв. Вопшим таке.
Мали обіжратися і полну побєду демократії проголосити. Но всьо шось не то. Не встигли. Тушонка не доїхала ше. А тут суд Каспрука відновив. І Вася тушонку роздати не вспів. І тепер він гнівно трєбує від Каспрука роздати тушонку. А Вася в тілівізорі скаже, шо то від него. Но всьо винен Каспрук. Бо не роздав. Бо не любить Черновці. А вони так хотіли тушонок із Держрезерву. Всі сто тищ банок. Ото би був пір. Ну а тепер шо? Голод. Точно. Або, в крайньому случаї, льогке недоєданіє. І вопрос із виборами відкритий. З чим йти до порядочних любітєлів халяви і правільного волєіз’явлєнія. Знов з воливов, цукром і гречков? Нє. Ну не застрягне в горлянках канєшно, але ж то не тушонка з фостів. Файна, масна, шо так і лягає в гембу щасливого обладатєля ізбіратєльного права.
***
Но не всім так в жізні везе. Халявщики і лайдаки – то таке. Золотий рєзєрв ставки главнокомандованія. Без них ніякі вибори не виграєш. Без тушонки можна, а без них ніззя. Бо тушонку можна замінити 200 герене, а лайдаків з паспортами й ізбіратєльним правом нічим. Лайдак і халявщик мусить бути, аби в здравом умі і такій же пам’яті, помня благодєтєля, йшов голосувати.
А вот іншим так круто не повезло. Не золотий вони рєзєрв. А так. Мусор, расходний матеріял великих політічєских шахер-махерів і шулер-мулєрів. Бо мер, коли йшов, то він шо казав? Він казав, шо тіпа начальніки, народ комунальний і проча управлєнчєска челядь, госпідарники, бомажні люди і творці всяких разрєшітєльних документів, спріться. Спріться, бо ви для них ніхто – гумус для схем, муток і тьорок із рєшалками. Вони всьо намутять, натруть, насхємнічают, а ви будете ходити до прокуратури, як до себе додому. І так часто, шо забудете, де дім, а де прокуратура. А ше по дорозі є СБУ і поліція. В них тоже двері відкриті широко для всяких товарісчєй, які своїми подпісями скріплюють чужі мутки, тьорки і рєшалки.
Так вот. Вася і товарісчі будуть чисті, шо стьоклишко, а всякі начальніки і бомажні люди – в расход. Бо Вася і товарісчі шо? Чи хто? Вони колєктівний разум, чєсть і совєсть нашої безумної, жадібної, безчесної і безсовісної епохи. А шо ти з тої колєктівної бєзчєсної жадібності візьмеш? Ніц. Ручку підняв. Глазки в кучку. Баблішко за пазуху. І додому. Жінці звітувати, як і за кіко Черновці продав і кому. Аби борщу дала. А вот той, чия там подпісь. Ото сарака. Повний сарака. Полнєйшій сарачидло. Бо казав же мер – підставлять і злиняють. Казав. Ну то шо тепер тролейбусному начальнику зо швейцарськими тролейбусами поліцаям розказувати? Про то, хто казав ті машини брати? Ага, зари. А шо єго подпісь, якогось Боді, там є? Ніц нема. А начальніка є. А Вася чьотко сказав. Отвічати за тролейбуси має тролейбусний начальнік, а не якийсь там міфічєский Бодя, чи полуміфічєска Тоня, чи вопши не сущєствующий Володька. А начальнік. Бо єго там подпіся є. а отихвово всіх там нема, не було і не буде. Бо вони в нас тако. Тіко по шкварках на мамализі, по сметанці на варениках і по білих грибочках на бануші. А всьо решту, то – расход. Так сказати, строїтєльний мусор в фундамент благополуччя, расцвєта, харашопітія, харашо кушанія і спокійно при цьому спанія всього нашого городського колєктівного бєзумія, бєзчєстія і бєзсовєстія, шо файно си всіло в горсовєті. І не тіко їх. А ше й їх кумів, сватів, сестричок, зятів і прочих, хто поняв, шо обще городське майно і бабло Черновіц, то ельдорадо, парадіз і путь до вічної, безмежної ненажерливості. А соотвєтствєнно, щастя.
Олександр Мостіпака
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
