Черновіцка політіка: поїзд рушиє, а я си лишию. Блог Мостіпаки

Судді в нас – Люди Божі. Видно, і постять, і поклони б’ють, і попу руку цюлюють, і полу ряси, а після того рєшєнія приймають. А як інакше!

***



Такої тривожної Паски, як нинішня, наші достопочтєнні "рішали мутняків" і "блєфарі блєфів" Вася, Оксанка, Тоня, Бодя, а также значітєльна челядь мєлка і покрупнєй, ше в жізні не виділи. Паска в горлі дере, єце святе поперек горла стало і ні туди, ні суди – ні попхати, ні звідти витягти – масне і кругле. А хрін той вопше –і поперек єца, і поперек миски застряг – і пече, зараза, аж сльози і шмарклі потоками ллються. Отакі діла.

А з великоднього кошика, як не крути, коло святого храму не кільце ковбаски виглядає і не сальце підкопчене, а якийсь писок круглий і у вокулєрах. Єхидно так, тіпа поржать із лохів. Мер Каспрук, чи хто то. А най єго. Свят свят. Онуфрій в помощ.



А так жізнь била ключом на всі боки. Володька дороги "асвальтірував" навіть на Різдво, пацани субсидії і квартплату із лошар на компанії-управителі "Одна дівка – пів стола" здирали, тролєйбуси з якогось швейцарського села наполовину дорожче вже зафрахтували, аби Бодя мав чим до Вікна доїхати, земельку бєдствующим і малоімущим братьям по сесійній залі через всяких подставних бабушєк нарізали, "ПроцеДурна" работала без виходних, ше пара афер були в розробці – як лохів ше розвести на сміттю, на тіпа уборці неубраного і на прочих дрібних разводняках. І тута на тобі. Аж Пекінес гавкнув, ніби єму ротвєйлєр на фіст наступив.

Мер си вернули, а з ним і якась жіночка в окулєрах, яка всі афери, розводняки. "мутняки", "сходняки" читає і бачить ше до того, як вони в головах наших "блєфарів" си вродили. Товово ше спить і єму си снить вже, де воно і шо хапне і шо си за то купить, чи "Праду", чи "Крузу", а сігнал з єго квадратової голови вже пішов жіночці на антену, вмонтовану в окулєри.

Отакі діла. Якась біда. Дєньгі є, щастя нєту. Власть є, щастя нєту. Сім хат є, а щастя в них нєту. Три машини є, а щастя нєту. І шо ж то таке? А то, браття мої, Великдень. Чудєса. Навіть у судах українських. Навіть у президентських палацах. Щось таке.

Баби в тролейбусах і діди на базарах правильно кажуть. З опита столєтій і пережитих шести-семи колоніальних і нєзавісімих режимів, які часом мало чим отлічалися. Такево шось кажуть. Шо тіпа Зєлєнський прийшов, Каспрука вернув. Скоро валідатори відмінить. А ше счотчики газові. Бо си зажерли. І ціни в магазинах. Бо тоже си зажерли. І баня – по суботах безплатно. Но зал общій. На отдєльні зали срєдств нема, а МВФ на такі забаганки кредити не дає. Каже, шо вже тепло і скоро вода в річках буде – безплатно. Но на пластикові тазіки, аби си прикрити хоч спереду, ЄБРР грант дасть.

Вот, шо то значиться обрати нового президента. То вам не шалам балам. То файно. А якби єго ше кожний рік нового вибирати, то й попи в церкві безплатно би хрестили, а дохтори безплатно би лічили – но то вже десь після семого-восьмого "однорічного" прєзідєнта. Бо то публіка стойка – її ше тра вломити на "безплатно". А пока довольствуємося мером, якого Зєлєнський разом із митрофорними суддями від танка Т-34 вернув в кабінєт мерії, і чекаємо відміни валідаторів, бо задовбали ті чеки – в талончиках хоч номери можна було звіряти – щасливи-нещасливий, вийду замуж, чи не вийду, будуть гроші, чи не будуть.

***

Но не всьо так просто. Паска, то. канєшно, велике свєто. Но є ше Зелені, Йвана, Петра, Спаса, Богородиці, Різдво і, наконєц, главне свєто – Свєтого Бакса. То Вася вже заказав служби Божі, аби на тоті свєта, особєнно на посліднє, відєніє в особі Олексія Павловича з великоднього кошика Васі щезло, а нєрви, сосуди Васі, піджилки, кадик і прочі часті організма успокоїлися.

Тай шось таке кажуть, шо якшо наші судді і судиці ходять до попів перед Паскою, тай вопши, їм в сему місті ше жити, то судді вінницькі не такі богомольні і до попів ходять не так часто. То враз ніби то на Свєтого Бакса Вася туди має прибути на молебень, замовити службу – прямо в суді. А судді, не витримавши проніцатєльного і смазлівєнького взляду Свєтого Бакса, так і попливуть, так і попливуть з того молебня хто вальсом, а хто лєбєдіним озєром писати рєшєніє, аби мера знов вєрнути до танка Т-34, а Вася шоби дорулював тою фанерною полуторкою, в яку він перетворив мерію за дев’ять місяців дємонстрірованія своєго жутко талантлівого управлєнія.

А поскольку Вася – чєлоєвк не то шо впертий, шо бульдог на прив’язі коло буди, а вопши упоротий, то наївно чекати, шо в мерії буде шось тіпа роботи і тіпа рєшєннія якихось чєловєчсєскіх вопросов. А мєчтати воше, шо хтось там згадає про стратєгічєски развітіє города в умовах, коли тра якось дірки заткнути хоч латков, а хоч старим катраном, то я би не мєчтав. А вже штири роки наблюдаючи за Васьою і єго такими самими упоротими друзями Тонєю і Бодиком (бо решту то таке – случайні попутчики, мєлкі проходімці і любітєлі заробітку на халяву), я такої мєчти не маю.

Так шо гарантірую на штириста процентів, що сі троє вже почали гадити. Пока шо втіхаря, але після свєт почнуть по-крупному. А тих усіх мєлких проходімців, случайних попутчиків і любітєлів халявного заробітку будуть іспользувати кого в тьомну, кого за борги, а кого через єго дурість і тщєславіє, аби вони тоже гадили і бігали по тілівізорах верещати, шо мер не туди ходить, не там спить, не то їсть, ніц не робить, не туди стола переставив, а "часи то не ті, а китайські за 450 дулярів".

Вопшим, буде весело, як на отпєванії любимої тещі або свекрухи, що жила разом із вами 20 років в однокомнатній хрущовці. Бо той город Черновці, кому єго тра. Вася вже давно єго в столиці продав. Причому всім разом. Тіпа я з Оксанков тута всьо контролірую і рішаю і посполитих кріпаків вам під вибори можу "зарядити" - по десятці пучок. Хоч Пєті, хоч цьоці Юлі, хоч Віталькові-боксьору, а як тра, то й новому гаранту Володі-коміку.



Отакі вони – Вася і Оксанка. Ну а шо робити. Шо робити. Як тамо в тій столиці єдні лохи, то ж тра якось жити. Не сидіти ж знов на базарі коло буди, чи в хліву на Зельоній (най навіть тепер пофарбованому у файно-їдючий салатовий колір) із торбами від Свєтого Бакса. Тра у велику політіку. Ну а в нас велика політіка, то не якийсь там Макрон чи баба Ангела. В нас такі самі як Вася і Оксанка – народні політіки – Пєтя-чіколядка, цьоця Юля-артістка, Володя-артіст, Віталька-боксьор, Юра-любітєль застолій, Олєжік-любітєль бабушєк і корів. Еліта процвєтающєй околіци Європи.

То чим Вася і Оксанка хуже? Я би сказав, шо навіть лучше. Но в століцу з порожніми руками навіть лучших не беруть. Ну а з чим вони туди? З хлівом на Зельоній, чи з будою на базарі, чи з штирма хатами і шістьма машинами? Та у столиці такого добра в каждого великого політіка, шо на фермі Ляшка -гною. По коліна. А вот, як лохам впарити, шо в них в руках трофей у вигляді города Черновіц – то круто. То лохи в столиці си подумають, шо то барон і баронеса прибули. І файно приймуть, і навіть можуть в якийсь список включити, чи файну должность дати. В обмєн на обєщаніє (всім разом, но каждому в отдєльності), шо всі черновіцкі кріпаки на виборах як єден ляжуть до ніг чи то цьоці Юлі, чи то Пєті (як лягли, то вже видно -чистий, класічєскій разводняк – "кукла" базарна), чи Віталіка-боксьора, чи хоч дідька лисого. Лише би Васьові і Оксанці файно було, тепло взимі , не голодно навесні і ситно всігда. І з прібилью. А на всьо решті і на всіх чхати вони хотіли.

Но. Мер мішає, бо як тих кріпаків в Києві тоди продаси разом із ним? Він свободна лічность і возмущатися почне – тіпа не тому продали, чи продешевили. Ну тоди до танка єго, до танка. Аби не мелькав під час торговлі, а коло танка не так замєтно.

То я тако жінці, яка знов ходит в мерію, так і сказав – в тебе ше є пару років, аби ходити туди-суди. Від мерії – до танка, від танка – до мерії. Так шо аби с зайвого майна не набирала, а налєгкє. Там, якусь ручку, зошит і окулєри з антенов для отслєжіванія мутняків, сходняків і договорняків.

А всім решта кажу тако, як є. Сітуація наскільки сложна, абсурдна і почті ідіотична, шо главна задача – це не переплутати. Хто в які двері чи вікно виходить – Проданові – наліво, Каспрукові – направо, Проданові – у вікно, Каспрукові – у двері, Каспрукові – через хачапурню, Проданові – через задній проход. Бо така жізнь. Аб не вийшло, шо поїзд рушиє, а я си лишию. Політіка у нашому ісполнєнії – річ складна. І декого спинити, особєнно упоротого, в єго політічєскому ідійотізмі в Черновцях, як казала моя покійна бабця, можна "тіко довбнею...". З чим я Черновці і вітаю. Город модерна то заслужив. Бо насєлєніє модерна єго покинуло – хто до войни, а хто вже після війни.

Олександр Мостіпака

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram