***
Довбана класика тихвово суспільно-політичних наук, на які не хотів ходити, а курив за рогом. А воно дєйствує і живуче яке. І всьо ніяк не дає нам винайти свій ровер із овальними кольосами.
Так і тут. Казали ж вумні всякі дядьки ше давно, шо за всякої революції, кинута в дрязги і слюні центральна власть випускає з рук контроль над політічєскою худібкою в провінціях. І там починаються чудєса. Власть беруть, хапають, гребуть і деруть усяк, хто ввидів, шо ше можна вдерти. Бандіти, шахраї, пройдисвіти, торговці щастям, просто шпекулянти, городські і сєльські юродіві, "пачкарі", копатєлі бурштину, собіратєлі пляшок, наркомани на городі, ну і вопши всі, кому не лінь. А далі, хапнувши того сего, гребнувши сего того і подумавши, шо то вже в руках борода Христа, Магомета, Конфуція і шапка Будди, главу держави і прєтєндєнта на трон глави вопши за людей перестають рахувати.
І начинают з ними торгуватися, як на базарі за пучок рєдіски. Тіпа, а шо ви нам, пацани, наобісцяєте? Бо в нас тута є трохи кріпаків-ізбіратєлів, то ми їх вам товово – купіть за щось. За визнання нас тута тіпа властью народною. І дайте ше шось. Хоч поїзда, а хоч голоблю з червоною стрічкою, бо ми тута рулім, то свою голоблю вже продали. Три рази. Прєдидущим кандідатам. В першому турі. А тепер ви нам дайте, бо ж ви хочете президентами стати, а ми вам її продамо. Голоблю вашу. Разом із кріпаками-ізбіратєлями.
Таке шось Вася наш в тілівізорі городив. А як Вася сам той тілівізор кормить і сам єго танцуєть, то воно понятно, шо случайно самодєятєльних вопросів там бути не може. То єго і спитали, кого нам – мєстним кріпакам обирати. Бо то як Васів тілівізор скаже, то так вся кодла народна і попре до урн. Бо шо Вася тута - авторітєт, шо єго тілівізор.
То він шось таке тіпа загравав з тими пацанами-кандідатами з центру. Вот, як ви нам шось дасте, то і ми тута за вас рубаху пірвем в клоччя. На Володькови. Ну а як абідєтє і в ніц нас на районє не поставите, то звиняйте. Най вас вибирає, хто хоче. А ми самостоятєльні. Таке шось. Нє, но з того ніц не буде і не було. Бо такі, як Вася, вдерши і вхопивши тогово всього, шо тут нам совєцька власть ше лишила, ніякого кандідата підтримувати не збираються і не збиралися.
Їм ті кандідати, шо Пєтя, а шо Вова – до лямпочки Ілліча. І до лямпочки Едісона тоже. Но ж Пєті і Вові тіпа тра показати, хто тута в городі хазяїн і з ким тра діла рішати і рєшєнія терти. Тим більше тепер, коли з мокрих долонь Пєті трон вислизає, шо слимак з вилки селюка в гламурному ресторані. А Вова – то таке собі зеро, чи то на чорному, чи то й на красному тоже. Вопши пока не в щот і таким як Вася не тра на нього тратитися. Но, як в правильні двері Оксанка Петрівна, принюхавшись до замочної скважіни опісля другоо туру, загляне і заведе, то можна дєла і при новому главі государства поставити на правильний поток.
Тіпа – у Черновіцах, наш чєловєк Вася. А чи то він то порішав з Пєтєю, чи з Вовою, чи з Грішкою Попандопулом, ад’ютантом пана атамана Гріціана, то діла второстєпєнні. Вася – тута барон. Вова і Пєтя там – князья над баронствами в откупі. І так по всій неньці. Такево. Дємократія. Феодальная.
***
Ну воно канєшно, страхопудів у нас нема. Бо де їх взєти, як в нас куди не глянь, то всьо страхопуди. Політічєскі, економічєскі, культурно-мєдіцінсько-образоватєльні. Скрізь повно мєлких страхопудів. Ну таке шось тіпа Кінг Конга, чи Анаконди, но дрібноньке, смєрдєче і гадосне. Як той писав класік, ніби нині і про нас "чудіщє обло, озорно, стозєвно і лаяй". Вопшим, таке общєство. Реальне.
Но в Черновцях може статися чудю. І в нас появиться свій страхопуд – не хуже Кінг Конга. То буде такий во здоровенний, шо наш дом бита, кавалок асфальту, бітуму і гравію. Замість рук і ніг в него будуть гранітні бордюри, а замість оків – дві кришки від каналізаційних люків. З пащі, канєшно, текти буде разкалена асфальто-бітумна маса, а в руках-бордюрах воно буде таскати вирваний стовп з лямпочками.
Понєтно, що буде воно голосно ревти, лупасити себе бордюрами по грудях і блимати всякими блимавками від світлофорів. Для більшого страхопудства. Зватимуть то чудовисько Проспект. Странна назва, но соотвєтствує дєйствітєльності. Бо як тако єму далі жити? В зимі болото там зробили? Зробили.
В болото бордюри і асфальт ліпили? Ліпили. Якоюсь фігнею пластмасовою воду черпали? Черпали. А тепер ше й там якісь немиті в китайських кальошах одні других на тачках по тобі возять. Ну вопши. То понятно, шо воно скоро встане і піде. Спочатку в департамент ЖКГ, аб там самого продвінутого отвєтствєнного за городське гі..но трохи брилов придавити. Но то не страшно. Володька з-під брили вилізе лише окрєпшим. Він такий – не тоне і не тане.
Ви би так вижити і файно жити хотіли, ніц для того не маючи – ні мозгів, ні талантів, окромя наглості. Ше би не таке вироблєли. Вопшим, Володька від страхопуда виживе.
Знаючи Володьку, зуб даю. Корінний, триголовий. А вот як то страхопудисько прийде до міськради, то вже тако не буде. Травмовані то точно будуть. Но жодного тобі сотрясєнія мозгу. Жодного, Так, шось трохи поломить криворуки, дурнописки повивихає. І більше ніц. Но хоч трохи страху нажене.
А шо робити?
Як мєстні людиська таке насєлєніє худоб’яче, шо їм скрізь ср..ть на голови, бабло на халяву здирают, з роботи гонят, процеДурну відкрили і вопши розперезалися не на шутку, а насєлєнію хоть би шо. Знай, собі думає, шо то така напасть, то то просто дощ йде. А багато хто вже почав волати, шо тіпа да – тріндєц, но подивіться, як город розвивається. То може хоч чудисько за честь города постоїть трохи. Ну раз насєлєніє худоб’яче, не в обіду коровам, бикам і тилєтам сказано.
***
А пока страхопуд до Володьки ше не добрався і ніц єму не травмірував, то Володька жжот. В смислі креатівіт. В плані розвіває комунальне хазяйство по саме німагу. Бо Володька вміє. Він на то вчився. Развівати хазяйство. Комунальне. В каптьорці нардому. Ну а де ше мав вчитися? А. Ше в Ростіка-дохтура на кахведрі. Воно якось так і називалося – чи то облік хазяйства, чи то економіка хазяйства.
Ну вопшим, шо того, шо того в нас нема, але Володька вчився. То тепер і розвіває. Хазяйство і єго облік. В смислі ліцо наше комунальне. А воно шось трохи тово. Якесь зафоцане було. Бо самі понімаєте. Зима. Де став, там си вс..ав. Ну таке насєлєніє. Людиська вопшим. Ну і город неокласицизму, модерну і всякого там конструктивізму з вкраплєніми сталінсько-хрущовського халабудізму став си змахувати трохи на срач, ну або, якшо трохи тако культурніше виражатися, на Юзовку часів Юза і на Шанхай часів перших шанхайців. Вопшим, сміттє. Сміттє, то такий продукт, який ми гет і скрізь розкидаємо, дехто навіть по хаті і на ліжку під подушку ховає. Ну така худоба, не в абіду коровам.
Ну а то мав Володька збирати, бо він в нас старший по гі…ну, а насєлєніє наше того продукта виробляє, як китайці сувенірів для всіх мегаполісів світу. Ну вопшим, за зиму в нас всьо зафоцали – і вулиці, і тротуари, і овраги, і стоянки, і парки, і ліси. І душу, і тіло. Ну а Володькови шо робити? То розгрібати? Нє, ну а хто платити буде? То Володька і накреативив. Сказав тіпа, а шо гражданє дарагіє, слабо то всьо вами вс..ане взєти в мішок на плечі (в кого нема файної євроблєхи, або тєжко заробленого в трудах на благо города якогось файного джипа чи хоча би лісопєда) і тягніть то своє гі…но на сміттєзвалище. В Чорнівку. А там вас вже на воротах будуть чекати. По двоє мєстних ромів. Аби мішки перевірити. Нє, ну канєшно, там і заплатите шось. Бо хто вас тако прийме. Навіть роми не приймуть.
Ну а хто вже гет багато напаскудив, то хай си бере трахтора і най єму трахтор тягне то всьо. В Чорнівку. Вопшим, всьо правильно Володька сказав. Нас..ав, то мішок в зуби і тєгни, куди дотягнеш. А як інакше. За всьо платити тра. І за Володьків креатів тоже. А ви шо хотіли? Тако раз і щастя всенародне подавай, чистоту ідеальну, бачки, сміттєвози, сортіровку – стекло туди, папір –сюди. Ага. Зари. Мішок, лопату, мітлу і трахтора ніхто ше не відміняв. І не відміне. Бо то вєчні цінності. Бо як їх не буде, то і Володьки не буде. Бо нафіг він здався, коли буде сортіровка, сміттєвози, а замість худоби – гражданє.
Олександр Мостіпака
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
