На повені вже хто лишень не піарився: президент з лопатою бетону в Чорногузах, прем’єр уся в чорному на сцені на Калинівського ринку, міністр НС з букетами квітів для психологів на фоні руїн хатів і купи дрібніших чиновників – у камуфляжах, гумаках, на гелікоптерах, бронетранспортерах та іншій техніці, що придатна для яскравої телекартинки.
Але вода спала, болото прибируть, гелікоптери відлетіли на базу, бо дорогий бензин.
А піаритися на чомусь треба, бо скоро знову вибори – президентські, парламентські, обласні, міські і районні. Тому вкотре взялися за ліс. „Заборонити вирубку”, - грізно сказав глава держави. „Впорядкувати вирубку”,- ніжно відгукнувся уряд. „Заборонити вирубку з першого квітня до першого жовтня”, – знайшла справжнє чернівецьке рішення обласна рада. З телеекранів аж дим йде від грізних заяв, звернень, виступів. І нічого більше – лише повінь, ліс і піар.
Але під час цієї дешевої і сердитої телеборотьби з розкрадачами лісу мало хто згадує про об’єми надходжень до бюджетів області від деревообробної і лісової промисловості, про частку лісопереробної галузі в обсягах промислового виробництва регіону, про кількість тих, хто працює на цих підприємствах, про членів їх сімей, про вклад лісгоспів і лісокобмінатів у розвиток інфраструктури гірських населених пунктів, про підтримку ними благодійних, культурних, освітніх заходів у селах і закладів соціальної сфери, про ціни на будівельні матеріали після заборони вирубки лісів тощо. Про, про, про...
Заборонити вирубку і край. Бо в президента і прем’єра скоро вибори – одні на двох, і в депутатів згодом вибори – одні на всіх.
А якщо згодом вибори, то навіщо думати? Треба голосно кричати за екологію, майбутнє дітей, блага для туристів і загрозу ще більших паводків. І показувати по телевізору себе – прекрасних, розумних і пухнастих борців за світле майбутнє і рятівників нації.
А думати будемо після виборів. Хоча коли? Якщо різноманітні вибори в нас щороку.
