Васька Пукін, шпана безродна і діла наші - опа. Блог Мостіпаки

Васька лапки вмочив у медок, який, на повірку, виявився саме тим, куди Васька часто тицькав лапки. Тепер усьо – або лапки у медку по шию, або здрискувати нафіг, аби не затягло. Отака оказія. Васька мера ухайдокав – тепер черга Васьки. Та от меру то втрачати нічого, а у Васьки – ого-го: машини, заводи, пароходи. Буде інтєрєсно.

***

У Васьки тепер ситуейшн, як у Вови Пукіна в Криму – Крим взяв, літаків, танків, телепнів туди напхав, міст поклав, а воно теж, як медок – лапки засмоктало і маленьку набридливу зелену мушку, яка вдає з себе великого жовтого гедзя, помалу тягне і тягне. Так шо є тепер у нас два Пукіни - Вова і Вася. Один злий, огидний і кровожерливий, а інший – сараку, сараку. Епітафію ще не пишу, бо то платно.То почекаю. Хоча, одна таки дуже вже вписується в тєкущій політмомент: "Как много нашєго ушло с тобой".

***

Отож, як і очікувалося, Вася десь по Києву шастав-шастав, торби носив-носив, нив-нив, просив-просив і таки найшов "Гімно у вокулєрах". Той дав подпіску і команду "мачіть" Каспрука. Вірніше, "мачіть" Сєню Кроліка, бо в "Гімна у вокулєрах" на того давно зуб (там давно у всіх на всіх зуби, роги і копита, бо там теж худоба - лиш у штанах подорожче). Та у Васі свої мутки – худоба у стойлі ревла, бо жерти хоче, а запаси Васі оскудівати почали. Та й шкода на худобу тратити. То й вирішив він її на корми у мерію перевести і, аби Каспрук не плутався, його "ухайдокати". Вася завбачливо лишив мішок у кутку хати "Гімна у вокулєрах", подзвонив Юрі до Хайфи, Юра теж дав "добро", бо йому скучно, нова родіна на таких "забила", бо їх налізло туди, як мух на Спаса до церкви, а стара родіна суворо так "косіт ліловим глазом" із прокуратури.



Худобу мобілізувати труда не склало - вона вже давно реве і копитами б’є – жерти оскудєвші остатки хоче. Ну і порішали. Шо далі? Усім торба. Комусь більша, а комусь менша. А комусь і півторби. Чи був у четвер празнік і чи нарізав, наливав і мастив Валєр Миколаїч, не знаю. Але знаю, що Валєр Миколаїчу тоже торба, хоч він майно давно на жінку і дітей переписав. Та тим пофіг. Жізнь така пішла. За всьо тепер в оскудєвшій країні плата положена. Навіть з тих, хто думає, що пропетляє. Бо дуже всьо заплутано. Бо можна у Віктора Миколаїча "добро і подпіску" взяти, а якийсь не учтьонний генерал плату зніме – ну положено тепер так – усі жерти хочуть, а жрачки мало. Тож на старі "авторітєти" нова публіка чхати хотіла – гоні за моральний ущерб. Так шо про празник не знаю. А якшо і був, то, думаю, що він більше нагадував типовий празник у кафе "Марія", а не гучну гулянку в гламурному ресторані "Чернівці".

У Васі також не фонтан. Бо якщо того дня йому хтось позвонив і сказав: "Тобі, п…ц, чмо", то я би на його місці стрибав і пісяв від радощів, бо значить признали за рівного канкурєнта і будуть "мачіть" в політичній і судєбній площадці і гавкати "напєрєрєз": тобто – вони "гав", а Вася "гав-гав" і так зо два роки – політічєска борьба і "рішалки-тьорки". Тим більше, що з двох боків є кому "гав, гав". Хоча з Васіного боку гав не буде таким убєдітєльним, бо з протилежного є такі, що щолкали зубками як пєчєньки далеко не таких як Вася і не одного, а навіть пачками з обгорткою. Та ще й ідєйно. Тобто, по убєждєніях, а ці ідейні – це тобі не за харчі, як Володька. Вони їсти не будуть, спати не будуть, жити не будуть, а будуть рвати і рвати, рвати і рвати, аж поки не заженуть під лавку коло комина і не припруть віником із кочергою.

А от, якщо тіліфон мовчав, ото діла - нікудишні. То я би на його місці теж пісяв, але вже тихо і непроізвольно. Бо "ухайдоківати" будуть мовчки, без шума і пилі і в момент, коли ти тіко відчув себе царем, а худобу розсадив по яслах, аби жерла і не ревла. І без зайвого "гав-гав". Оце момент таки тривожний. Хоча, а нам то шо. Купим попкорну, кока-коли, напечемо бараболь і впєрьод ржати – ну ж не плакати нам за ними. Менше буде – чистіше в атмосфері.

***

А тепер про динаміку політічєского моменту. Усі дружно загули, йой, мой знову 2011 рік, регіонали, реванш... Скоро прийдуть скрізь, за шо боролися. А я таки скажу, що не той тепер Чернауць, і Прут річка не та.

Дивіться самі, які розклади. 2011-й. Реально страшно, тривожно і жим-жим. Реально пруть бандіти. На підхваті цілий міліцейський гєнєрал з лампасами і в кашкеті зі словами: "Та ти шо, братчику". Контроль – сам губер-пройдисвіт зо стаканом і його кум Грішка-мутняк. На підписці – Львочкін (куди там до цього напомаджено-набріолінєного чувака нинішньому "Гімну в окулярах" із АПУ). Митро Синьківський дав добро - як дон Карлеоне мовчки хитнув головою. Юра пощитав бюджет на худобу і виписав чек. Вася сів на касу. Прибули юристи (не один бродячий і неприкаяний, як нині). Привезли бандітів (справжніх, навіть кілєрів), а не якусь хринь у трусах з лампасами і шльопках із білими шкарпетками і протертими задниками. Жучків натикали, подслушку і поднюшку намарафетили. І всьо це аби лише Трохимича замачіть, якого всього то навсього дві женщини захищали ( от чому Україна – женського роду, бо був би Узбекистан, то може би ще й двох мужиків знайшли).



А далі пішло. Худобу почали заганяти в стойло. Губер зо стаканом шахматки розписував: тому діск з бабами голими (тут таке, або йому, або жінці); тому три кримінальні справи, тому – казіно у подвалі, а тому пістолєт у бока в женскому туалєті в мерії. Геть дурним і убогим, в яких ніц не було, пообіцяли посади, але потім не дали, бо, як казали губер: "В школі тре було вчитися, в школі". А вже геть убогим, яким ніц не тра було, бо шо з них візьмеш, опріч аналізів, дали бабло (звичайно ж, і про процент собі не забули і думаю я, що процент той був не менший, а може і більший, ніж сам "гонорар").

Тілівізори центральні показували про Трохимича "ужастіки" - тіпа Франкенштейн він насправді, а не Трохимич, вурдалак з боліт волинських. Навіть писати всі боялися, бо то були страхи, бо то були бандіти реальні, кілєри, олігархи, їх друззя- олігофрени, а на горі їх підпирав самий великий бандіт – сам Федьорович Янукович.

А зараз шо? Змілів народєц, гай змілів, збіднів, зажлобився, зажмотився і гет всрався… Шпана безродна, а не бандіти. Попрошайки на пайку. Ні тобі пістолетів, ні кілєрів, ні баб голих на діску (бо кому ту шпану безродну тра), ні міліцейських генералів "та ти шо, братчику". Ні губера (нє, ну губєр у нас є, але то пєсня, я, наприклад, від нього балдю не менше, ніж від війта нашого Івана Миколаїча – хто і як їх так підібрав, а тепер ше й в тріо до них Васю, то тре було, видно, домовлятися на небесах – на найвищому горбі, де Сам сидить).

Олігарх – в готелі, як муха на масному пластирі. Його друг – у Хайфі піском торгує, але ніхто не бере, а тут поважно так газ качав – дмухав щосили в дві щоки. Їх патрон – у Ростові на стакані. Їх губєр - у Києві на тому ж самому. ТВ центральне мовчить, бо дорого і можуть "єца прищемити". Раптом ше на якийсь замухришний сайт за три рублі шось вліплять, бо на більше баблішка шкода, тай нема халяви – "жілєтіками" торгувати це тобі не газ із Раші качати. Замість бандітів і кілєрів – Дідух-бургомістр, Стьопа з орденами і Вєня з китайськими біодобавками.



Бабло найбільшим ніщєбродам, по слухах, врізали вчетверо (навіть в гривнях виходить менше, ніж було в 2011). Жопа, братці, жопа… Шпана. Ніякого тобі уважєнія і страху це "Товово" до власті не викликає. Так шо свободно посилайте "на", бо нам вони "по", а можна десь по п’яні і в дюндєль. А ви кажете всьо, як в 2011-му. Процес развітія нашої суверенної і соборної на шляху до процвітанія і демократії не спинити. Ой, не спинити. Бо як то спинити, коли ми їх – "на" і нам вони – "по". Таке ше ніхто не спинив. Навіть Пєтя-чіколядка так нам дорогу не нахомутає і не напєтляє, аби нас у цьому магістральному, автобанному поступі до "пішли вони на" і в дюндєль, зупинити. І то тіко почалося, хоч Пєтя ту нашу магістральну путь всьо масними чіколядками і карамельками мастить і мастить, а ми премо і премо. Бо нам "по".

***

А ше у нас у сей трагічний для нашого розвою час, коли Вася скидали мера і пхали лапки у то, куди їх всунув Вова Пукін, то ледь не побилися два достойних чувака: Дідух-народний бургомістр і Пєтро – "шо ізволітє пописати, кладіть на барабан". Конфлікт сей має глибоке національно-етнічне протіворєчіє.



Народний бургомістр обізвав Пєтра, хай мене простять всі барони, ЄС і ОБСЄ,"циганом". Пєтро кинувся махати кулаками, а бургомістр стояв, як пам’ятнік. Та Пєтро так до нього і не дотягнувся, бо тут набігли всякі. Карочє, якось тако. Далі вони пішли один за другим до виходу – вже без протіворєчій. Та я би так сказав, що бургомістр допустив стратегічну оплошность. Бо не "циган", а "ром". І як тепер за бургомістра голосувати ромам, що сортують мотлох на "Чорнівці", коли їхні етнічєскі чувства глибоко ображені? Так і звання бургомістра "ромського" позбавити можуть, і капелюха баронського відібрати, і навіть навести порчу. Хоча, друге, як на мене, то таки вже навели, а ромська баба, яка то робила, то скоропостіжно вмерла, а тєтрадку із заклинаннями випадково їй у яму положили. То хто тепер заради одного бургомістра копати взад яму буде?

***

Ага. А ше Вася грозився зняти ролік, як моя жінка у мерії крала чи то асфальт, чи то гравій. Ага, Вася. Я сам видів, як в неї ложка впала в миску з кашею три рази за один сніданок. А ти кажеш асфальт. То я крав. Ледь гузиця не розв’язалася. Тєгнув, тєгнув. І чую, що вонєє, і бачу, що Володька Бєшлєй в корчах знимкує (може, то він і вонєв, не смію утверждати), а тєгну. Бо так тре – така тєжка наша українська доля, що втягнув, то і маєш. Хоча, шос ми так кажеться, що скоро багатьом будуть втягувати по крижах. Не чув, Васю, може вже десь списки є? І як то буде по тих списках? Перших почнуть на "В", чи будуть знизу йти до "П"? Так що, Вася, знімай ролік. Муси десь сє вчити. Бо то нині бізнес-тєма – там свадьби, родини, христини, корпоратіви, оп’ять таки ж – за упокой.

***

Отакі наші діла були скорбні. Хай простять мене вожді і борці "за традиційне родинне щастя і міцну сім’ю", яких не згадав. Але то ще буде, бо це довга тєма.

Олександр Мостіпака

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram