Чернівці – батьківщина великих і малих слонів і павликів морозових. Блог Олександра Мостіпаки

Чернівецькі тьорки вже вийшли на рівень Києва і ризикують вийти на міжнародний, затьмаривши протистояння "Росія-Захід", "КНДР-США" та "ІДІЛ – усі решта".

***

Чернівецький політичний клас, що виліз із клітчастих сумок наших базарів і плавно розчинився у владі Чернівців та столиці, заповнивши всі можливі і неможливі поверхні, де до того ще нічого не плавало, виявився настільки мудрим і далекоглядним, що свої "тьорки" виніс на національний рівень.

Бо тут масштаби вже не ті. Чернівчани вже звикли і у 95-ти з гаком відсотків цей серіал вже не викликає ні інтересу, ні навіть бажання плюнути у бік ратуші. Але ж "машина війни" вже запущена, бюджети затверджені – місячні, квартальні, річні і п’ятирічні, крикуни найняті, промови їм написані, напам’ять ними вивчені, експерти пройшли експертизи в експертунів, аналітики здали аналізи в аналізатори, посади (на випадок перемоги) вже всі поділені, аж до завідувачів групами у дитсадках, хати і "Тойоти Лендкрузери" (на випадок поразки) на бабусь-пенсіонерок у віддалених селах переписані. Тож відтепер вся Україна спостерігає за тим, як групка не дуже адекватних людей, наділена власними болячками, сверблячками, комплексами дитинства, фобіями, розладами, маніями, марнославством, нарцисизмом, порожніми амбіціями, страхом перед тещами, боязню темних закапелків і вуличними травмами юності, намагається перетворити місто на кордоні Євросоюзу у великий генделик.

Спочатку наші європейські депутати (дехто з них туди їздив за ковбасою і шоколадками – там дешевше) розказали східнякам-колегам, котрі гостювали у Чернівцях, який у нас страшний мер, як він їх нещасних тут гнобить і покриває корупцію і пообіцяли, що як тільки їх відправлять на перевибори, вони одразу мера - у відставку – готові зібратися заради цього хоч у вихідні, хоч посеред ночі, хоч в ураган, хоч у градобій, хоч під час чуми і холери.

Тут навіть звиклі до усього східняки з прифронтових територій від жаху вкрилися потом і вже почали шукати у сумках квитки на зворотну дорогу, як до них прийшов мер. Перед тітоньками і дядьками постало "ісчадіє" в піджаку, без краватки, в окулярах і зі щоками, аж ніяк не схожими на вилиці графа Дракули. Коли ж "ісчадіє" ще й заговорило і з’ясувалося, що воно за півтора року не засмажило і не з’їло жодного депутата (видно, ще не усі на депутатських харчах набрали відповідних кондицій), а навпаки, йому випили зо десять літрів крові, то тітоньки і дядьки, за вікнами яких чути грім гармат та сирени санітарних машин, зрозуміли, що тут просто з жиру бісяться, а біди справжньої не знають і не бачили. Як от, наприклад, мера, який депутатам просто віддає накази і лупить у писок за їх невиконання, або секретаря міськради, який за мером і депутатами бігає з мисливською рушницею, зарядженою "на кабана".

Далі наші хоробрі, безстрашні депутати, які ще якийсь тиждень тому погрожували піти на перевибори і всіх "пірвати", виявилися не такими вже й героїчними – горді бойові півні, які кожної сесії розпинаються в запальних промовах, улесливо заглядаючи в об’єктиви телекамер (а раптом покажуть), враз, коли відчули, що загроза перевиборів може стати реальною, опустили пишні гребінці і хвостики, стиснули кільцеві м"язи і, замість того, аби прийняти бойові пози і вп’ятися войовничими дзьобами у зад мера, пішли "бумагу марать". У відповідь на сторінкове звернення міського голови до Верховної Ради, що нагадує маніфест про "привида, який бродить Європою" в особі Митра Фірташа з Синькова, депутати написали своє – сторінок на п’ять, більше схоже на донос Павлика Морозова на своїх діда і тата. Якщо ж коротко, то це звернення, від якого явно поважчали кишені деяких адвокатів і юристів-"захисників місцевого самоврядування", звучить приблизно так: "Не виноватая я, он сам..." (бракує лише перламутрових ґудзиків на піджаках авторів).

Цього виявилося замало, тож із рукава витягли козирного туза, вірніше – козирну даму бубен. Прес-служба самої Оксани Петрівни Продан від імені міфічної депутатської групи "Буковина" поширила заяву, що підстав для розпуску міськради немає і навіть послалася на якусь статтю якогось закону (думаю, за пошук цього закону і цієї статті кишені юристів із пулу Василя Сафроновича Продана поважчали ще – тож поки закінчиться ця катавасія (а вона може і не закінчитися за життя цього покоління), юристам доведеться нашивати додаткові кишені, укріпити ремінці на поясах, аби штанці не сповзли, одягати поверх штанів стрінги - за них теж можна засунути пару купюр, і, на всяк випадок, купити рюкзаки - у Сафроновича тих папірців зелених, як у дитини-колекціонера – фантиків від жуйки. Чи підписували ті депутати те звернення і чи засідала та група "Буковина", історія цей факт замовчує. Як і те, наскільки цей папірець може вплинути на призначення перевиборів. Але я чомусь думаю, що вага його приблизно така, якби от я від імені міфічного об’єднання подільської діаспори у Чернівцях "Подільські товтри" написав би туди звернення, що вимагаю перевиборів сільради села Малий Кучурів. Право маю вимагати? Маю. Усім пофіг, що я таке право маю? Пофіг. Усім дякую за увагу.

Щоправда, парламентському комітету, який розглядатиме ці заяви, звернення, вивчатиме документи, прийматиме чолобитні, заслуховуватиме різні сторони цього "карнавалу в Че", не позаздриш. Думаю, що з часом у кімнатах, де він засідає, та коридорах через заяви, звернення, рішення, прохання, доноси, думки, роздруківки, копії з Чернівців ніде буде порядним людям і проштовхнутися. А на тих паперах спатимуть клубочком прохачі, прохачки і прохаченятка з Чернівців: "Ой, призначте перевибори", "Ой, не призначайте". Втім, нема лиха без добра. Хтось колись, можливо, за цими "документами" напише якусь оповідку "Як жадібні бариги згубили українську революцію". Як нагадування нащадкам, що на початку ХХІ століття в їх державі жили настільки огидні у своїй жадібності і безвідповідальні у своїх діях люди, що їх нічому не навчили ні кров, ні сльози, ні війна. Тож наступними стали вони…

***

Думав раніше, що Росія – батьківщина слонів. І не біда, що їх там нема. Просто, Росія – батьківщина всього, чого у ній нема. Воно звідти просто звалило від усвідомлення щастя, що там народилося. Та я все ж про слонів – по Росії у нас спеців досить. Так от. Нема в тій Росії слонів! Насправді, батьківщина слонів – Чернівці. Бо інакше як пояснити, що цього тижня їх у нас знайшли аж двох. Причому не опудала, не мумії, не викопні скам’янілі рештки, а справжніх слонів.

Щоправда, інтерес до них виявився дещо різний.

Один приймав ванни на автомийці, отримував задоволення, тряс хоботом і крутив від щастя хвостиком. Він став героєм ледь не усіх Інтернет-ресурсів і більшості центральних телеканалів – годі знайти більшу сенсацію – у Чернівцях миють слона – не собаку, не кота і навіть не краденого у Європі "Мерседеса" - а живісінького слона. Втім, інтерес цей був скороминучим. Слон виявився з мандрівного цирку. Помили і повели назад гроші за лазню відробляти. Така вже доля циркового слона.

А от інший слон … Ото слонисько, слонище, слонопотам. Удостоївся він уваги лише на одному центральному телеканалі – ICTV. Телеканал, який добре відомий чернівчанам ще зі зими 2011 року (тоді там, напередодні спецоперації з усунення мера Федорука "Помста за дитячий супермаркет "Антошка", показували "страшний фільм", як Федорук у Чернівцях "душив" бізнес) , видав черговий страшний фільм про чернівецьку контрабандну мафію. Склепано, як і вся телевізія України – ні доказів, ні джерел, ні документів, ні фактажу.

Як у тому старому єврейському анекдоті: "Рабинович, у вас донька - повія. Так у мене ж два сини… А ви докажіть". Ось у цьому фільмі і засвітився інший слон. За версією творців фільму – Слон – це персонаж, який контролює усю контрабанду на Буковині і при цьому ділиться (як ви і здогадалися) з Бурбаком, Федоруком і Яценюком, агентом яких у міськраді працює Каспрук, а все місто Чернівці і вся Буковина обсотані, як павутиною, таємними агентами Слона – вони ж агенти Яценюка, "кулявблоби", "бурбачня". Тобто, судячи з усього, саме цього Слона, а ще якогось Кушніра, доручив генпрокурор Луценко ловити на Буковині новому прокурору, якого нещодавно власноручно привіз в область. Минув місяць. Слона не зловили. По купанню тварини на автомийці прокуратура справу теж не завела. Значить слона нема? Але ж Слон був. І на мийці, і в кіно його бачили. То кого тоді мала ловити прокуратура? Кушніра? Але й кушніри всі ніби на місці. А якщо всі на місці і нікого не зловили, то значить Чернівці таки справжня батьківщина слонів. І циркових, і не дуже. А щодо контрабанди… Та не заздріть ви їм так, Василю Сафроновичу, не заздріть. А то жовч почорніє, кров згорнеться, зуби покришаться, щоки обвиснуть. Не все ж геть так погано. Принаймні, на мийку, де мили слона, ніхто вам не заважає теж вільно піти і помитися. А от щодо іншого Слона… Ну тут таке… Я ж вас попереджав, що кормова база в Україні після революції значно зменшилася і всій худобі вже не вистачає?

Попереджав. Ні великій рогатій, ні малій безрогій. А ще й слони топчуться. То не лише жовч почорніє від заздрощів, але й сеча дорогою кристалізується і випадатиме камінцями. Тож краще знімайте кіно. Часом непогано у вас виходить. Я просто вимагаю у вас, наприклад, продовження серіалу "Палаци Федорука". Де Ніцца, Монако, Майамі, Волинь, врешті-решт. Де? Що я маю дивитися по телевізору? Га, Василю Сафроновичу? А де палац Каспрука? Що? Київка? Так башточки домалюйте, веранду приліпіть, леви, туї при вході, басейник надувний. От і палац на 150 квартир… І готово. Хочу кіна.

А контрабанда. Так вона була, є і буде. І проблема не в тому. що вона була, є і буде. А в тому, що з нею у нас боролися, борються і будуть боротися контрабандисти, яких відлучили від цицьки, що вже майже 30 років звисає з колючки державного кордону. І нема на то ради…

Підписуйтесь на новини "МБ" у Facebook