Матраци, набиті доларами у начальників, губи, набиті марнославством у депутатів, дрібні паскудства від пройдисвітів і реальне лайно у міській сфері послуг. Ще один тиждень минув.

***


Віднедавна раз на рік українці мають змогу задовольнити апетит своєї національної тварини – жаби, читаючи електронні декларації тих, кого самі ж обрали собою керувати. Якщо вірити тим деклараціям, то загрібають наші слуги не по-дитячому. Та хапають переважно щось дитяче – земельку, хатки, машинки, шуби, золотце, "камінці", "готівку". Як вожді передових африканських націй, які з лейтенантів і капітанів бунтівних батальйонів несподівано стали президентами та прем’єрами. Щоправда, ті ще часом можуть вами й пообідати, а у нас все ж таки цивілізація і Європа. Але ментальність народних слуг їхніх і наших все ж дуже близька, що наводить на думку про безсмертність еволюційної теорії Дарвіна та певні прогалини у божественній теорії походження гомо сапієнс.

Ось до прикладу, шанований мною голова облради Іван Мунтян. Задекларував із дружиною 10 земельних ділянок, годинник із рожевого золота, дві шуби і два мішки "налічки". Ну воно вам треба, Іване? Щоби не спати ночами, а все мішки перекладати з хати до клуні, з клуні до стайні, зі стайні до буди породистого Рябка… А ще ж шуби від молі перетрушувати і годинник до глянцю пуцувати.. . Це ж постійна тривога, стрес, стрибки тиску, цукру, зайва пітливість і сонливість (бо ж не вдень на очах у цілого села, то перекладати). А коли ж тоді людям служити? Добре, "налічка". Згоден… Хай буде на "чорний день". Але ж ота рожева цяцька… Ніби то не солідний державний муж, голова крайового парламенту і майбутній народний депутат від найбільш народної партії, а якийсь Пилип Кіркоров. А дві шуби? Та у нас зими не набереться навіть на кролячу камізельку...

***

Провідна фракція нашого міського парламенту "Рідне місто", очевидно, втомившись від захисту простих людей і роздачі їм зі знижками хлібця, олійцю і таблеток від кашлю, вирішила образитися. Майже повним складом. Образилися на "Сару-Олену", яка намагалася у відомих бізнесменів, кандидатів різних наук та колишніх міських секретарів з’ясувати, що таке "мандат". Тобто, вивідати у "пациків", які вважаються депутатами, значення слова, яке їх цими депутатськими повноваженнями й наділяє на певний термін.



"Я вам уже інтерв’ю більше не даю", - надув губки депутат Ростислав Білик, очевидно, думаючи, що то він у прокуратурі. "Я уже вам не хочу коментувати", - образився депутат Віталій Михайлішин, який раніше був значно відвертішим і чесно зізнавався, що у школі прочитав усі "95 тез" Мартіна Лютера ( а це вам не жарт).

А от депутат від "Самопомочі" Богдан Ковалюк навіть згадав через це, де він живе (виявилося, що не у Заставнівському районі): "Це не по-чернівецьки. Це не гарно". І я так само думаю. Не гарно. А от Чинушу і Чесанову казати меру "я вас не визнаю" (так ніби їх хтось визнає), зірвати співпрацю міста з міжнародними фінансовими донорами, обзивати всіх чиновників (навіть тих, хто роки там нічого, крім ручки і паперу в руках не тримав) злочинцями, хабарниками і корупціонерами, тримати їх цілими днями під дверима ваших "засідаловок", профукати мільйон гривень "на тунель", досі не розподілити кошти бюджету розвитку, місяць проводити засідання кожної сесії, лізти на посаду начальника тролейбусного депо, не знаючи, де у тролейбуса "роги", то це гарно, чудово і різнокольорово.

Та якщо ви, ображені "пацани", зробили місто "пацанським", то готуйтеся до того, що на кожного "пацика" рано чи пізно буде "антипацик" - всім на голови не сядете і ноги не звісите. І "Сара" - це ще навіть не квіточки і не пуп’яночки. Це така розвага. Розвага, якої вже перелякалися достойні міські мужі, які чомусь вирішили, що вхопили Бога за бороду і можуть перетворити ціле місто у своє підворіття, звідки й починали широкий шлях із великої дороги у велику політику.

***



Нарешті цього тижня в області знову знайшли сліди екс-князя всієї Буковини і Бесарабії, а за сумісництвом і екс-голови ОДА, Михайла Папієва. І не десь на індичій фабриці чи на широких ланах край села Драчинці, а прямо у центрі Чернівців, за приміщенням ОДА. І не через якісь політичні здобутки, чи бізнесово-інвестиційні успіхи, а, традиційно, через борги. Виявляється, у місті на вулиці Міцкевича досі є офіс Партії регіонів, який заборгував міськраді майже 28 тисяч гривень за оренду. А очолює осередок цієї партії в області досі Михайло Миколайович. Звичайно ж, Михайло Миколайович усім, кому винен, давно пробачив, пробачає і ще пробачить. В тому числі й Чернівецькій міськраді. Та питання у тому, як місто управляє таким комунальним майном і що з ним робити? Бо партій у нас дуже багато і буде ще більше, а майна все менше і менше. От і зайнялися би цим депутати Бешлей і Брязкало замість того, аби вай-фай чіпляти до тролейбусів, чи зобов’язувати житлово-комунальний департамент обмальовувати всі стіни муралами.

***


Зайвим доказом того, що чхати хотіли депутати на все, крім своїх розваг та дрібних пакостей, стало чергово-безкінечне засідання сесії, де "народний бургомістр" Дідух-Кобзар роздав по залу проект рішення про дострокове припинення повноважень мера Каспрука. Так сесія і була зірвана. Бо спочатку депутат Максимюк гнівно таврував анонімних організаторів цієї "провокації" (хоча, думаю, підозрював, хто це). Потім депутати Бешлей і Чесанов "годували" медіа-імперію "нідочогонепричетного" Василя Сафроновича Продана своїми полум’яними антикорупційними промовами, які писали (чи читали перед дзеркалом) десь зо три ночі поспіль.

Далі – у розпал полум’яної промови Бешлея, коли з гарячого депутатського рота почала вириватися пара, як із перегрітого самогонного апарата, мер Каспрук несподівано виявив, що "народний бургомістр" впав у "аморалку" і вештається сесійною залою з ростібнутими штанами. Зрозуміло, що як головуючий у цьому міському храмі демократії, взаємоповаги та політичної цноти, мер змушений був зробити зауваження. Чим врятував і спічрот Бешлея від закипання, і "народного бургоміста" від конфузу. На тому напрочуд продуктивне засідання сесії міськради й закінчилося.

Продовження всі з нетерпінням очікують. Особливо дорожники, у яких нема грошей на дороги, тепловики, яким треба починати профілактичні ремонти, а також інші чернівчани, які обрали собі (хто за 200 рублів, а хто за 300) найбільших достойників за всю 607-річну історію міста. Ви погоджуєтеся, Василю Сафроновичу? Думаю, що в глибині душі так, але соромитеся зізнатися. Та й тунель (не Ковалюка-Гавриша), в який ви себе загнали, вже й не дасть вам це зробити. Так що далі буде. Думаю, десь на наступних засіданнях хтось розкладе на стільці "опозиції" гумове лайно, чим зірве ще одну сесію. Винним за "дестабілізацію" призначать Бурбака, а медіа-імперія навіть покаже "продавця Калинки", в якого той напередодні закупив партію цих "депутатьских іграшок". Не набридло ще?

***

А ось вже не міське реаліті шоу з депутатами і "бургомістрами" , а реальне життя. Зайве свідчення того, чим є наше європейське місто (архітектура тут ні до чого, все одно її бариги, вандали і невігласи загроблять) і куди воно поступово, але впевнено, прямує.

Політолог із Фінляндії Хейккі Лехтонен, який приїхав до нас на конференцію, раптом виявив в одному з міських ресторанів (думаю, що не дешевих), що його відвідувачі пісяють і какають ледь не колективно, причому споглядаючи за "процесом" один одного. Він опублікував фото з туалету, на якому зображені два пісуари, а поруч з ними - унітаз, відгороджений лише невеличкою стінкою з ДСП.

"Туалет в місцевому ресторані. У всякому разі, приватність тут переоцінена", - написав іноземець. в Instagram. Так що чекайте на іноземних туристів – усіх п’ять мільйонів, як і обіцяв грузинський "турист" Міхеіл Саакашвілі.

І внутрішні, які у себе вдома теж до такого звикли, теж не приїдуть. Бо їх пісуарами не злякаєш, але нема чим і по чому доїхати сюди нормально. Бо тут "тристагрошові" обранці, замість того, аби містом займатися, у велику політику бавляться, яка дуже схожа на ті два пісуари та унітаз. Таке ж колективне "засідання", підглядання, голосне пукання та сморід. А "на виході" навіть "полегшення" нема. Зеро.

Олександр МОСТІПАКА

Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook