Для першого відвідування обрала найдорожчий салон. Гадала, що у такому салоні апаратура і сервіс мають бути кращими. Знайомі, які частенько відвідують солярій, розповідали про нього, як про буденну необхідність. Але все одно почувалася боязко.
У вихідні в косметичному салоні порожньо.
– Ви до кого? – люб’язно запитала чорнява дівчина, яка назвалася Альоною.
– У солярій, – відповідаю. – Я вперше, – поспішила сказати працівниці салону.
– Нічого, п’яти хвилин буде досить, – і виписала картку.
– А можна лише три, я ж вперше, – кажу і сама дивуюся, чому я тремчу?
Мене провели до теплої чистої охайно оздобленої кімнати. Пальм та ананасів не було, на стінах розміщені дзеркала різноманітних форм, у кутку – умивальник, на ньому дві баночки: "Молочко для зняття макіяжу" та "Лосьйон для тіла". Альона подала чистий рушник: "Ним обмотаєте голову, щоби не обпалили волосся, а цими серветками закриєте очі".
Я не відводила очей від величезного скляного ліжка з кришкою, схожого на труну. Альона збризнула поверхню чимось пахучим і швидко його витерла.
– Роздягайтеся, – слова Альони повернули мене до реалій.
– Геть усе? – уточнюю.
– Так. Інакше засмага буде нерівномірною.
– А кришка потім відкриється? – прискіпуюся.
– Та не бійтеся, жодного разу нічого не заклинювало, – засміялася дівчина. – Всередині є вентилятори, і вам не буде спекотно. Ми лише перед новим роком лампи поміняли, тому до нас багато клієнтів приходять засмагати. А чоловіків приходить більше, ніж жінок. Сама дивуюся, як ретельно вони дбають про свою зовнішність.
Альона пояснила, що тільки-но вийде, увімкне таймер, і через дві хвилини почне працювати солярій. Протягом цих двох хвилин я повинна роздягтися, лягти всередину і закрити кришку. Через три хвилини апаратура автоматично вимкнеться, і я зможу встати.
З моменту, як Альона вийшла з кімнати, час пробіг надто швидко: не встигла скласти на вішак светр, як декілька десятків ламп одночасно запалали і гучно подув вентилятор. Не ризикнувши зняти "геть усе", я спробувала вмоститися на прозорому склі солярію. Через метушню серветки з очей весь час падали, а рушник постійно сповзав з голови – я вперто намагалася покласти їх на місце. Кришку солярію закрити я так і не наважилася. Через мить лампи погасли. "Ну ось, понавигадувала казна- що, а тепер 7,5 гривні – у сміття", – посміялася сама з себе. Щоправда, закортіло прийти до солярію знову.
Коментар фахівця
Лариса Хитрик, дерматовенеролог:
Перш ніж йти в солярій вперше, варто проконсультуватися з дільничним чи сімейним лікарем, оскільки не усім людям можна його відвідувати. Наприклад, людям з підвищеною пігментацією шкіри, у яких є багато родимок чи є родимки, які ростуть чи змінюються, а також тим людям, шкіра яких схильна до фотостаріння. Треба бути обережними з відвідуванням солярію людям, у яких виявлено доброякісні пухлини. Якщо вже дуже їм кортить позасмагати, перебувати під дією ламп треба лише хвилину-дві. Загалом здоровим людям, які хочуть мати косметично гарний вигляд, можна відвідувати солярій курсом у сім-вісім сеансів на півроку. Також можна відвідувати солярій і з лікувальною метою, але винятково за рекомендаціями лікаря. Часто з-за кордону везуть не нову апаратуру, тому важливо, щоби саме лампи у солярії були новими.