КВН-концерт команди "Нарти із Абхазії" зібрав повний зал. Не залишились байдужими до кавеенників місцеві дівчата, до яких веселі та кмітливі абхазці (вони до того ж мають незвичну та притягуючу вроду) неодноразово загравали просто зі сцени. Одній із чернівчанок капітан команди призначив побачення після гри.Чернівецькій публіці "посмакували" жарти абхазців про український борщ ("Найбільше сподобалось в Україні це… Ну, як його… Ну, буряк з водою!") та про кавказькі носи. Та найбільший шквал оплесків викликало виконання цілою командою "Ти ж мене підманула" та справжня дуель на шаблях. Щодо пісень, то їх справді було вдосталь на сцені.
– Співати – це у нас у генах, – зізнався капітан команди Тимур Танія. – Музичної освіти немає ні в кого, але так вже заведено, що в Абхазії співають усі. А за професіями наші кавеенники економісти, юристи, історики, географи, педагоги...
– КВН – це основна робота, чи все ж таки хобі?
– Хобі. А ще це хороші сходи, своєрідний трамплін для подальших досягнень.
– Яка у вас зараз мета?
– Одна наша мрія вже здійснилася – перемога у вищій лізі. Це було великою несподіванкою, хоча ми постійно сподівалися на перемогу. Такі почуття неможливо описати... Зараз нам треба виграти Літній кубок і гру в Юрмалі.
– Що, окрім дівчат, вам ще сподобалося у Чернівцях?
– Вразила архітектура. Щоправда, якби ми перед цим не заїхали до Львова, вона б нас вразила значно більше. А найголовніше – це приємна, доброзичлива
публіка, яка вміє реагувати на жарти і допомагати команді своєю енергетикою.
Кавеенники запевнили, що не використовують чужих жартів та й "витяжок" з Інтернету не роблять. Всі приколи беруть із життя, бо воно таке багате на курйози! Програма виступу складається за певною системою. Наостанок абхазці пообіцяли за нагоди ще завітати до Чернівців і щиро запросили навідати їхній край, який нікого не залишить байдужим. Для підтвердження своїх слів спробували кількома словами описати Абхазію:
– Це важко розповісти словами. Треба просто приїхати і подивитись: гори, море, пальми, пляжі… Це найкращий край. Недарма існує притча, в якій розповідається, що коли Бог роздавав людям землю, абхазці спізнилися, бо приймали гостей. І тоді Всевишній подарував їм шматок землі, яку залишив для себе. Так ми отримали Едем.
