Неабиякий успіх вистави забезпечила не лише професійна гра акторів, а й сучасна інтерпретація класичного матеріалу. Публіка просто шаленіла, коли на сцену виходив один із головних персонажів – Стецько, роль якого зіграв Юрій Литвинов. Під сучасну музику герой виїхав на чернівецьку сцену… самокатом. На ньому була модна червона футболка (щоправда, більша на три розміри), а у вухах – по кілька сережок. Шквал оплесків вибухнув після того, як Стецько розставив пальці "віялом" та почав рухатися, ніби танцював на молодіжній дискотеці.– Вся ця інтерпретація, зміна образу Стецька спрямована на те, щоб наблизити сучасну молодь до класики. Тому ми зробили цього героя схожим на представників теперішнього покоління, яке, між іншим, не можна засуджувати чи звинувачувати в тому, що воно не читає, не розвиває свого світогляду тощо, – каже Юрій Литвинов. – Що ж до чернівецької публіки, то вона – прекрасна: розумна, чуттєва, реагує не тільки на текст (що, на жаль, часто буває), а й на дію, на наш домисел (трюки, дотепи).
Пан Юрій зізнався, що роль Стецька для нього – улюблена, хоч за п’єсою вона й не є головною. Та це зовсім неважливо. Часто саме маленькі ролі найбільш викохані, вистраждані, – дійшов висновку актор. (С. Флікян)
