У Чернівецькому меморіальному музеї Володимира Івасюка вручено премію "Князь роси" імені Тараса Мельничука відомому українському поетові Василеві Герасим’юку.Одну із наймолодших літературних відзнак в Україні, засновану "Буковинським журналом" та Коломийським літературним товариством "Плин", цьогоріч вручали вп’яте. Попередніми її лауреатами є відомі літератори Василь Кухта із Ужгорода, Борис Бунчук із Чернівців та Василь Клічак із Києва. Василеві Герасим’юку премію, а також картину великого українського художника Петра Яковенка, який нещодавно відійшов у вічність, вручено саме у день пам’яті Тараса Мельничука – геніального поета-в’язня. Обох письменників пов’язувало творче побратимство. Мельничуківську премію Василеві Герасим’юку було вручено за найоб’ємніший том його поезій "Була така земля", передмову до якої написав академік Іван Дзюба, зауваживши, "Василь Герасим’юк – гордий поет. Аристократ української поезії. Його поетична свідомість прагне з гуцульських верхів і дніпровських круч осягти шкалу Всесвіту".
Василь Герасим’юк – лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, літературних – імені Павла Тичини і Володимира Свідзінського та ще декількох престижних відзнак. Його з’ява у літературі на початку сімдесятих років минулого століття ознаменувала нові віяння в поезії, де переважали не романтичні оспівування карпатської краси, а суворий погляд на історію рідної Гуцульщини. Уже перша збірка "Смереки" пахла не хвоєю та смерековою смолою, а віковими болями та трагедіями краю, де народилося опришківство, де майже чверть століття мужньо-приречено воювала легендарна Українська повстанська армія, де у п’ятдесятих роках минулого століття горами нишпорили "заготівельники" гуцульських душ, вивозячи у сибіри всіх, хто не корився поневолювачам. Василь і сам народився у Караганді, у сім’ї вивезених із Прокурави Дмитра та Марії Герасим’юків. Книга вибраного нині посідає одне з найвершинніших місць у сучасній українській поезії і засвідчує те, що поет, перебуваючи у постійному динамічному пошукові, ніколи ні від жодного рядка не відмовлявся. Зараз він підготував до друку дві нові збірки поезій – "Папороть" та "Суха різьба", які повинні побачити світ до його п’ятдесятиліття, працює над новою книгою, вірші з якої читав у музеї для численних його відвідувачів.
Василь Герасим’юк також узяв участь у відкритті літературно-мистецької вітальні "У родинному колі" при меморіальному музеї Володимира Івасюка. Відкрито її з метою популяризації життя і творчості Івасюків, наближення музейної справи до духовного життя краю й України. На гостину до Івасюків запрошуватимуть видатних діячів сучасності з Києва і Чернівців, Львова та Івано-Франківська, Херсона, Тернополя, де мешкають друзі і просто шанувальники творчості композитора і поета Володимира та прозаїка Михайла Івасюків. На дебютну зустріч "У родинному колі" прибули письменники з Коломиї і Косова Василь Рябий, Василь Шкурган, Ярослав Ясінський, Ярослав Руданець. Чернівчани, лауреат літературної премії "Князь роси" імені Т. Мельничука, професор Борис Бунчук, поетеса Віра Китайгородська, письменники Віталій Колодій і Богдан Мельничук, згадували бунтівливого Тараса, його неспокійні студентські літа у Чернівецькому університеті, ділилися враженнями від нових творів Василя Герасим’юка. Сестра Володі, науковець Оксана Івасюк, відзначила особливість нинішньої творчої атмосфери, що панує у музеї.
