Невдовзі відкриється перша сесія нового парламенту, але досі ні у політиків, ні в експертів немає однозначної відповіді, якою буде нова коаліція у Верховній Раді – демократичною за участю БЮТ і БНУНС чи широкою – за участю БНУНС і ПР.Процес створення нової коаліції коментує науковий директор Школи політичної аналітики Національного університету "Києво-Могилянська Академія", відомий політолог Олексій ГАРАНЬ.
– Протягом останнього тижня-двох інтрига крутилася навколо непідписання угоди про створення демократичної коаліції кількома представниками "НУ-НС". Так виходить, що процес гальмують секретар РНБО Іван Плющ і голова Секретаріату Президента Віктор Балога, бо саме депутати, наближені до останнього, зволікали з підписами. Скажіть, це Плющ і Балога стали в опозицію до демократичної коаліції та Президента України? Чи це певна інтрига з боку глави держави?
– Ми не можемо ставити зараз крапку на тому, що демократичну коаліцію не буде створено. Цей процес триває. Можливо, всі ці речі (із затягуванням, різними заявами, непідписанням) є частиною торгу. Скажімо, це може бути додатковим елементом тиску на Тимошенко. Але, можливо, це і частина сценарію зі створення широкої коаліції. Відомо, що Іван Плющ завжди виступав за широку коаліцію, і відомі його амбіції втретє обійняти посаду спікера. Можливо, це план зриву формування широкої коаліції. Наскільки в цьому бере участь Президент України? Однозначну відповідь ми поки що не можемо дати. Він кілька разів публічно виступав за демократичну коаліцію. Пригадаймо останні його заяви. Безумовно, Плющ – секретар РНБО, а Балога – голова президентського Секретаріату. Єхануров завжди діяв у руслі політики Ющенка. Тому виникає запитання – можливо, це частина сценарію, до якого схильний і сам Президент Віктор Ющенко?
Гадаю, що Президент і його Секретаріат одночасно розігрують кілька сценаріїв. Одним із них може бути зрив формування демократичної коаліції, потім – створення широкої коаліції. Другий – це завершення формування демкоаліції, але суттєве обмеження повноважень Юлії Тимошенко як прем’єр-міністра.
– Яка взагалі роль Президента у створенні коаліції? БЮТ і "НУ-НС" ніби все необхідне для цього виконали?
– З формальної точки зору, чи все зроблено з боку "Нашої України", ми побачимо під час голосування щодо кандидатур спікера та прем’єра. Президент юридично не є учасником цього процесу. Але існує політична практика присутності Президента в цих процесах, а, по-друге, Ющенко – почесний голова "Нашої України". Очевидно, що ця політична сила розглядається як пропрезидентська. Хоча повністю тут ставити знак рівності не можна, бо цей зв’язок не однозначний. Буває, що Президент незадоволений діями "Нашої України", і трапляється навпаки, коли в середині НУ є сили, що не погоджуються з главою держави.
– Якщо раптом демократичну коаліцію не буде утворено, хто нестиме відповідальність за це?
– Якщо не досягається політична угода, це означає, що різні політичні сили не досягли компромісу. Але в цьому конкретному випадку велика частина відповідальності лежатиме на Президентові. Можна буде говорити, що він не дав чіткої відмашки членам "Нашої України". У тому числі і тим, які близькі до нього.
– Якщо найближчого тижня всі представники "Нашої України" підпишуть коаліційну угоду, які ще можуть виникнути підводні камені для демкоаліції?
– Міцність демократичної коаліції буде перевірено під час голосування за кандидатуру прем’єра та спікера. Тоді можуть виникнути різні постаті та течії. Візьмемо хоча б голосування за кандидатуру Кириленка на посаду спікера. Навіть у "Нашій Україні" від нього не всі в захваті. Тут навіть якщо Президент дасть вказівку, не буде гарантії, що всі проголосують. З такою невеликою перевагою в 228 голосів це все проблематично.
Небезпека в тому, що "НУ-НС" досить аморфна структура. Блок складається з "Нашої України", "Народної самооборони", ще кількох партій, у тому числі дрібних. Кожен із лідерів цих груп має свої погляди на ту чи іншу проблему. Візьмемо хоча би Катеринчука. Він палкий прихильник демократичної коаліції, але виступає проти імперативного мандата. Отож, всередині "НУ" немає жорсткої дисципліни. При цьому слово та дії Президента мають значення: він може закликати швидше формувати коаліцію, а може і промовчати. Звичайно, тут можна говорити і про різницю у програмних поглядах, баченні реалізації виборчих обіцянок. Все може відбуватися, але важливіше, що процес затягування дискредитує коаліцію. Це дратує багатьох виборців. Треба всі різночитання зрештою винести за дужки. Такий принциповий підхід відповідав би передвиборчим обіцянкам.
– Що ще можуть зробити учасники коаліції, аби зберегти її демократичний формат?
– У цьому разі треба йти на якісь поступки. До речі, з боку БЮТ спершу була заява Миколи Томенка про те, що губернаторів необхідно призначати за результатами виборів. Потім Президент здійснив інші призначення, і БЮТ промовчав, що свідчить: ця політична сила пішла на поступки. Блок Тимошенко демонструє готовність йти на компроміс. З боку "НУ-НС" також є деякі особи, які також відкидають власні амбіції. Ті ж Юрій Луценко, Давид Жванія, котрі мають власні погляди, бачать себе лише в демократичній коаліції. Ще раз повторю – зараз затягувати формування коаліції дуже небезпечно. Ми пам’ятаємо ще драматичні події минулого року, коли "помаранчеві" мали перевагу. Вдруге виборці цього не пробачать.
