Минулого року на Буковині зросла кількість хворих на гіпертонічну хворобу. Якщо у 2004 році від гіпертонії потерпало понад 2 300 осіб, то у 2005 році вже було майже на двісті хворих більше. Про поширеність цієї патології серцево-судинної системи каже і завідувач кафедри кардіології БДМУ Віктор Тащук. За його словами, в Україні від цієї хвороби потерпає 22,6 відсотка дорослого населення, а рівень артеріального тиску понад 140/90 мм ртутного стовпчика спостерігається у 40-45 відсотків дорослого населення. Тому саме про гіпертонічну хворобу наша розмова з професором Віктором Тащуком.– За підвищеного тиску часто ставлять діагноз артеріальна гіпертензія. Що це за патологія?
– Постійне підвищення систолічного та діастолічного тиску (він може підвищуватися одночасно із систолічним або окремо), за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, вважається артеріальною гіпертензією. Артеріальна гіпертензія може перебігати у варіантах есенціальної гіпертензії, або власне гіпертонічної хвороби, коли причина підвищення тиску відсутня, або вторинної гіпертензії (симптоматичної), причину якої може бути виявлено.
– Які ж показники тонометра визнають за нормальний рівень артеріального тиску?
– Запропоновано використовувати такий розподіл: оптимальний артеріальний тиск – не менше 120/80 мм рт.ст., нормальний рівень – менше 130/85 мм рт. ст. А підвищений нормальний рівень сягає 130-139/85-89 мм рт.ст. Це вже орієнтир для припинення самолікування і звернення по лікарську допомогу.
– Яка тактика лікування правильна?
– Щодо лікування пересічних українців, статистика подає невтішний розподіл. Знають про свій підвищений артеріальний тиск 85 відсотків міських і лише 46 відсотків сільських мешканців. А лікується 61 відсоток міських жителів і всього 12 сільських.
Щоб уникнути загострення процесу, насамперед потрібно контролювати свій артеріальний тиск. Тож апарат для вимірювання тиску у тих, хто часто відчуває зміни тиску, обов’язково повинен бути. За небезпечного підвищення – консультація терапевта або кардіолога. Такий пацієнт потребує вимірювання тиску декілька разів на добу. Як правило, робити це потрібно після ранішнього туалету, під час обідньої перерви, перед сном та обов’язково при головному болю, метеокризах, емоційних і фізичних навантаженнях.
Також потрібні такі обстеження, як електрокардіограма, ультразвукове сканування серця, аналіз крові з визначенням біохімічних маркерів та обстеження нирок.
– Що потрібно робити, аби уникнути гіпертонії або принаймні загострення хвороби?
– Одним із досліджень визначено, що артеріальна гіпертензія втричі частіше виникає у тих, хто вживає від 1 до 5 чашок кави на день, порівняно з тими, хто не вживає її взагалі. Різко підвищують артеріальний тиск, як відомо, нікотин і алкоголь. У людей, які ведуть малорухливий спосіб життя, ризик виникнення артеріальної гіпертензії на 20 і навіть 50 відсотків вищий, ніж у фізично активних.
А тривалий стрес призводить до тривалого підвищення артеріального тиску. Тож, щоби уникнути непотрібних стресів і, відповідно, підвищення тиску, правильно плануйте свій час. Найкраще, коли сон розпочинається приблизно о 22 годині, а вечеря – не пізніше 20 години. До речі, у раціоні повинні переважати недосолені страви, фрукти, овочі та продукти з низьким вмістом жирів. Така дієта дозволяє гіпертоніку знизити систолічний або діастолічний тиск на 11,4/5,5 мм ртутного стовпчика.
