Гарного вересневого дня 2005 року у морському порту Херсона чимала група українських туристів очікувала оголошення посадки на пароплав "Каледонія", який мав вирушати до Туреччини. Серед пасажирів приємною зовнішністю вирізнялися двоє симпатичних дівчат, які були разом з двома хлопцями. Але наші пасажирки так і не побачили хвиль мінливого Босфору та високих шпилів стамбульських мінаретів: їх ввічливо попросили зійти на берег молоді люди в цивільному. Без будь-яких ускладнень опинилися у легковиках з наручниками на руках і двоє хлопців, які сиділи в одному з барів і попивали каву з коньяком. Всіх чотирьох затримали співробітники спецпідрозділів боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, Херсонського та Чернівецького УМВС. Діяли оперативники професійно, адже їхнього "тихого" супроводу затримані так і не змогли помітити.
Клієнток шукали в барах і на дискотеках
Затриманими виявилися двоє чернівецьких сутенерів: Петро Е., 1978 року народження, й Ігор С., 1979 року народження, обидва вже раніше були засуджені. Перший – за крадіжки і пограбування, а другий отримав два роки позбавлення волі за продаж дівчат у борделі Туреччини, але потрапив під амністію.
– Заарештували їх після належної доказової бази щодо їхнього злочинного заняття, – розповідає заступник начальника відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, обласного УМВС, майор міліції Степан Кордубан. – І супроводжували цих молодих людей аж до перетину кордону завербованими ними дівчатами.
А жертвами сутенерів стали дві мешканки одного із сіл Сторожинецького району, 22-25 років. Неля і Галина походили з малозабезпечених сімей, а у Чернівцях винаймали квартири, сподіваючись знайти роботу. Неля мала ще й дворічного сина. Хлопчик перебував у селі в бабусі.
– Разом з подружкою ми якось торік влітку зайшли до бару, – згадувала Неля під час слідства. – Там до нас підсіли двоє незнайомих хлопців, пригостили нас, розпитували, де ми працюємо. Коли довідалися, що наразі безробітні, один з них, а саме Петро, сказав, що вони можуть запропонувати високооплачувану роботу. Причому, у валюті, але за кордоном. І відверто розповів про неї – йшлося про заняття проституцією. "За годину роботи матимете 100-200 доларів, залежно від клієнта, – сказав він. – Тобто за два місяці заробите по три-чотири "штуки баксів".
Пропозиція була заманливою. Але дівчата не поспішали з відповіддю, однак Петро з Ігорем наполягали. Зрештою, майбутні повії погодилися. Але оскільки вони вже мали закордонні паспорти, сутенери купили їм лише квитки на автобус до Херсона, а звідти й на Туреччину. Та рейс "відмінили" оперативники.
– Затримані шукали своїх жертв не лише в барах, але й відвідували сільські дискотеки, – продовжує Степан Кордубан. – Приміром, ми маємо свідчення ще п’ятьох дівчат, які побували у Стамбулі в сексуальному рабстві завдяки Петрові та Ігорю, але потрапили в облаву турецької поліції й були депортовані в Україну. І раділи з цього, бо вже не сподівалися втекти з того "раю".
Одна з п’ятьох депортованих дівчат, Оксана, родом з Кіцманського району, теж одинока мати, познайомилася з Ігорем на дискотеці в клубі. На пропозицію стати повією відмовчувалася, але сутенер почав телефонувати до неї, залякував, погрожуючи викрасти дитину чи задушити її та матір Оксани.
– У Стамбулі мене зустрів незнайомець, назвався Аркадієм, – розповідала Оксана. – Відвіз на квартиру, де мешкали ще шестеро дівчат. Сказав, що у мене борг перед сутенерами – 4000 доларів, і їх потрібно відробити. Попередив, що вираховуватиме із заробітку й гроші на лікування, якщо воно буде потрібне, штрафуватиме за відмову чи "неякісне" обслуговування клієнтів. Із заробленого нам залишав 20-30 доларів на харчування. Надавала сексуальні послуги здебільшого адвокатам, прокурорам і суддям. Приїжджало таксі, яке відвозило за потрібною адресою, а потім і забирало додому.
Організатор торгівлі платив компаньйонам копійки
Під час слідства з’ясувалося, що злочинну групу з продажу буковинок у борделі Туреччини очолював 31-річний Аркадій З. із Кам’янця-Подільського. Раніше він був громадянином Казахстану, але після одруження з мешканкою Хмельниччини отримав українське громадянство. За матеріалами справи, він тривалий час проживав у Туреччині, де, за його словами, нібито працював на різних роботах, хоча насправді займався торгівлею жінками. Одним з його компаньйонів тут, у Чернівцях, був Ігор, який пізніше знайшов ще й Петра. До речі, хлопцям він платив по 100-200 доларів, хоча сам отримував за кожну продану дівчину від 1500 до 2000 доларів США. Дохід, мабуть, мав чималий, бо проживав у розкішному котеджі з високим парканом. Аркадій перебував саме вдома, коли довідався, що відправлення дівчат з Херсона "засвічене". Тому вирішив перечекати, не виходив з будинку понад тиждень. Однак потяг до наживи переміг, і Аркадій знову з’явився на чернівецьких вулицях. Затримали його біля дріжджзаводу. Нині всі троє сутенерів перебувають під судовим слідством. За торгівлю живим товаром їм загрожує позбавлення волі терміном від восьми до п’ятнадцяти років.За останні два роки це вже дев’ята кримінальна справа, яка стосується продажу буковинок у сексуальне рабство за кордон. Всі імена описаної історії змінено.
