Єдина представниця буковинської "королеви спорту", яка виступатиме на Кубку Європи з легкої атлетики в приміщенні у Франції, – Наталка Лупу з Маршинців Новоселицького району (офіційний партнер – ТОВ "Родничок"). На цьому європейському форумі вона бігтиме не 600 м у "шведській естафеті", як передбачалося раніше, а класичну 800-метрівку в елітній компанії найсильніших бігунок Старого Світу. Таке рішення наставники збірної прийняли, вочевидь, з огляду на необхідність "обстрілювати" на найвищому дорослому рівні минулорічну чемпіонку Європи серед юніорок, яка днями, як ми вже повідомляли, на чемпіонаті України в Сумах встановила юніорський рекорд України в приміщенні на дистанції 800 м – 2.04,31. Хоча сама сусідка Софії Ротару, як вона зізналася в експрес-інтерв’ю "МБ", на рекорд не націлювалася і навіть далеко не одразу дізналася про нього:– Чесно кажучи, я не знала, який юніорський рекорд стоїть на 800 м, тому після фінішу й гадки про нього не мала. Лише ввечері дізналася. Тренер Анатолій Якимчук зайшов і з порога: "Я тебе вітаю!" – "З чим?" – здивувалася я. "З юніорським рекордом України". На дистанції я навіть на час особливої уваги не звертала, просто бігла і чекала "команди" наставника, коли розпочинати фінішний спурт. За 200 м вийшла вперед. Щоправда, більш досвідчена Зоя Нестеренко з Вінниці, як і на Кубку України у Запоріжжі, на фініші обігнала мене.
– Може, варто дати їй можливість першою йти "в атаку"?
– Я теж про це замислювалася. Наступного разу, коли ми зійдемося на біговій доріжці, напевно, справді спробую змінити ситуацію навпаки.
– Спершу на Кубку тебе планували у "шведській естафеті" на 600-метровому відрізку...
– В естафеті завжди більше емоцій. Там б’єшся за команду і пробігаєш, як правило, швидше. Примаймні 400 м я в естафеті біжу значно швидше, ніж звичайно. Але раз мене вирішили "кинути під танки" (сміється – авт.), постараюся не підвести.
– У Франції ти свого часу вже була на юнацькій першості Європи, тож повинна почуватися там "як риба у воді"...
– З Францією у мене справді пов’язані приємні спогади. Шкода лише, що французьку мову, яку вчила у школі, трохи забула. У
республіканському училищі фізичної культури вчила вже англійську, але і вона у мене "кульгає" (сміється – авт.). Хоча багато чого розумію, але відповісти поки що важко. Хочу найближчим часом підтягнути англійську. А поки що інтенсивно згадую французьку: "Бон жур", "Же не манж па сі жур" (сміється – авт.).
