Туристичні маршрути німців повинні пролягати не до Іспанії чи Туреччини, а саме до України, вважає студент з німецького міста Брауншвейг Себастіан Кольманн. Найважливіший аргумент для поїздки – щирі та надзвичайно гостинні українці.Небачене явище – "сувора пані" на вході до гуртожитку
– Родичі та знайомі відмовляли мене їхати, – каже Себастіан, – мовляв, в Україні небезпечно, там багато злочинців, та й до німців ставлення неоднозначне. Але розмова з українцем в автобусі до Львова та допомога випадкових перехожих у придбанні квитка до Чернівців остаточно розвіяли усі сумніви.
Дізнавшись про приїзд "високоповажного" гостя, у гуртожитку зібралося чимало студентів.
– Мене приголомшило те, що така маленька кімната вмістила стільки народу, – дивувався Себастіан. – До того ж, вразила дружня атмосфера між студентами. У Німеччині, як правило, кожен живе сам по собі.
Не зовсім гігієнічний туалет та зламаний душ не злякали європейця. Натомість "сувора пані" (як висловився німець), котра сидить на вході, критично оглядає всіх чужих та записує їхні імена у свій журнал, – явище досі небачене прогресивним німцем.
Сподобалися танці під пісні Вєрки Сердючки
Встиг побувати Себастіан і на чернівецьких дискотеках. Музика, яку тут почув, водночас здивувала і сподобалася – особливо шалені молдовські пісні та хіти Вєрки Сердючки. Коли звучали такі пісні, всі швидко хапали ошелешеного німця під руки і танцювали по колу.
– В одному зі студентських клубів я ловив на собі постійні погляди відвідувачів, всі перешіптувалися, дехто навіть підходив, щоби непомітно зі мною сфотографуватися. Я відчув себе зіркою, – згадує Себастіан.
Але серед усіх вражень найбільше запам’яталися чернівецькі маршрутки.
– Мене здивувало, що у маршрутках звучить музика. А ще вражений довірою людей у маршрутках. Одна жінка зайшла через задні двері і передала 20 гривень. Ну, все, подумав я, вона може з ними попрощатися. Але як я здивувався, коли решту і квиток передали назад, – захоплено ділиться враженнями німець. – Окрім того, незвичним для мене було те, що водії зупиняються практично у будь-якому місці на вимогу пасажирів. У Німеччині це просто недопустимо!
Не менше вражень було у Себастіана і після Калинівського ринку. Від розмаїття товарів у нього очі розбігалися, адже у Німеччині на базарах торгують лише сільськогосподарською продукцією. Ціни на автомобілі здалися німцю аж занадто високими. Він навіть почав підраховувати, скільки б міг отримати тут за свій старенький "Фольксваген". Але, обміркувавши всі витрати на документацію, відмовився від цього.
Вже вдома, у Німеччині, у Себастіана з’явилася ідея всі свої враження викласти у книзі. Він каже, що це, мабуть, буде туристичний довідник з кількома розділами. Для книги вже готова обкладинка і назва першого розділу – "Чернівці".
