На кількох чернівецьких будинках є меморіальні дошки, присвячені Ользі Кобилянській. А ось на вулиці, що носить її ім’я, можна було би встановити знак, присвячений одразу двом найвидатнішим жінкам української літератури – Ользі Кобилянській та Лесі Українці. Йдеться про будинок №16, на розі вулиці Кохановського. Саме тут було зроблено знамените фото двох письменниць, яке кожен із нас пам’ятає ще зі шкільних підручників.– Це було поважне фотоательє Яна Кржановського, про що свідчить рекламна листівка за 1902 рік, – розповідає директор муніципальної бібліотеки ім. Добрянського і дослідниця історії міста Леся Щербанюк. – Ми не знаємо, що наштовхнуло письменниць зайти сюди під час однієї з неспішних прогулянок містом. Але сьогодні це хрестоматійно відома світлина. На фотографії вміщено герб фірми, обабіч – факсиміле майстра та адреса ательє, на звороті – гравюра дівочої голови та дані про фірму Кржановського. Однак широкому загалу це фото стало відоме завдяки видавцеві Якову Оренштайну з Коломиї, який видрукував зі знімка чудову поштівку. Хоча Леся мала на той час деякі претензії до фотографії. У листі до Ольги Кобилянської вона писала: "Фотографій замовте, будьте ласкаві, шість тим часом. Єсть деякі дефекти в тому знімку, то я щось не знаю, чи замовляти більше. Пораджуся з вами, приїхавши".
Не дивно, що Леся Українка не була цілком задоволеною зображенням на фото, адже вона прискіпливо ставилася до власної зовнішності, була, кажучи по-сучасному, модницею і жінкою на всі сто відсотків. Леся Щербанюк, досліджуючи біографію своєї великої тезки, пересвідчилась у цьому. Не погоджується пані Леся і з уявленнями про Ольгу Кобилянську як про таку собі "синю панчоху":
– На багатьох фотографіях, які ніде не друкувалися, панна Ольга зображена в чудових жіночних сукнях, з прикрасами. А є й відомі світлини, що видають у ній модну жінку – наприклад, фотографія в амазонці.
Знамените фото було зроблене навесні 1901 року. Леся саме переживала важку втрату – смерть свого близького друга Сергія Мержинського. Того року вона тричі приїжджала до Чернівців. Тут знаходила душевний спокій і розуміння. "Мені хочеться Ваших тихих речей, Ваших лагідних поглядів, Вашої ще нечуваної для мене музики. Мене ваблять Ваші незнані, але вже милі гори і вся Ваша країна, що здавна мрією моєю стала", – пише вона у листі до Ольги. До речі, зауважте: на світлині Кобилянська стоїть, а на вісім років молодша Леся Українка сидить. У цьому є прояв гречності: адже Леся – гість, до того ж хвора і в жалобі.
