"В минулу п’ятницю рано виїхав нечаянно із Черновець секретар фінансової дирекції Франц Чек, переславши своїм настоятелям письмову просьбу про отпуск по причині, що чувствуючись больним хоче засягнути лєкарской поради в Відні. Чек бул дуже совісний і трудолюбивий урядник, але чоловік нервозний, незадоволений нутром своєї душі из всього его окружавшего. З переконання антисемітіи соціал-демократ не міг він погодити свои утопії і ідеї з существующим порядком речей. Но яко державний урядник мусів мовчати, а на внє міг він об’явити свои переконання хіба перед щірим приятелем – яких на світі мало – або в такій дитинний спосіб, що носив капелюх с широкими крисами. В душе його кипіло, а замкнутість в самім собі побільшала його нервозність так, що цілими ночами не спав і робив прогулки на відстані по кілька миль. Все то довело його до душевной хвороби, котра загнала його в Відень, а из Відня в Лінц. В Лінцу найшли над берегом Дуная одежу Чека и предполагают, що нещасний утопився. Однако же такі, ближче його знавші, котрі думают, що оставив він лиш одежу, а сам пішов світом, щоби посвятитись всеціло службі для своїх політичних утопій..."
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.
