Екс-зірковий футболіст київського "Динамо" і збірної СРСР Володимир МУНТЯН, який тепер очолює Асоціацію ветеранів футболу, після фінального матчу ветеранського Кубка України в Конча-Заспі "Буковина" – "Бастіон" (Миколаїв) спрогнозував, що найближчим часом ветеранські футбольні баталії отримають титульного спонсора і стануть більш масовими і тривалими. Крім цього, він пообіцяв "заразити" ідеєю участі в цих змаганнях і колег з київського "Динамо". Експрес-інтерв’ю "МБ" колишній улюбленець мільйонів шанувальників футболу розпочав з компліментів на адресу ветеранської "Буковини": – Мені дуже сподобалася гра "Буковини", як і фінал загалом. Звісно, те, що у ветеранських змаганнях не беруть участі київські динамівці, для нас, керівників Асоціації (мене, Андрія Біби, Володимира Трошкіна), чесно кажучи, мінус. Ми не раз обговорювали цю проблему. Чому ж все-таки наша команда ветеранів київського "Динамо" не бере участі в цих змаганнях, адже є достатньо хлопців, які могли би брати участь якщо не в чемпіонаті, то принаймні в Кубку України?
– Зважаючи на ваш оптимістичний виступ перед церемонією нагородження, на ветеранські змагання очікує друге дихання?
– Гадаю, так. З появою титульного спонсора, про що сказав віце-президент Федерації футболу України Володимир Лашкул, будуть і організаційні зміни на краще.
– Такий фінал, напевно, заслуговує і більше глядачів?
– Абсолютно точно. Зараз ветерани грають в якійсь мірі трішки для себе, для підтримки форми, але врешті-решт – і для глядачів. Уболівальники ж пам’ятають нас, тож мусимо не розчарувати.
Перший капітан збірної незалежної України Юрій ШЕЛЕПНИЦЬКИЙ, який завжди налаштований на боротьбу за перемогу, вважає, що в четвертому для "Буковини" ветеранському кубковому фіналі фортуна відвернулася від нашої команди:
– Чого не вистачило для перемоги? По-перше, як сказав В. Мунтян, нам не вистачило забитого м’яча. Якби першими забили ми, напевно, ми би і відсвяткували перемогу. Тому що в такому фіналі, в якому гра йшла на рівних і на зустрічних курсах, та команда, яка заб’є м’яч, швидше за все і стане переможцем. Так і сталося, тим більше, що забили миколаївці на останніх хвилинах, тобто шансу і часу відігратися у нас практично не було. У нас було 2-3 реальні нагоди для взяття воріт у другому таймі – якби вдалося забити, думаю, ми вже не випустили би з рук перемогу. А так – не пощастило сьогодні…
– У таких іграх чого більше – жаги до боротьби чи задоволення від того, що ви ще в футболі, зустрічаєтеся з друзями на полі?..
– По-перше, звісно, раді, що зустрічаємося. Перед матчем – знайомі обличчя. Запитуємо одні в одних про справи. А потім, коли включаємося в боротьбу, вже не до друзів, не до справ, там вже йде боротьба. І не має значення, чи то дитячий футбол, чи то дорослий, чи ветеранський, виходиш на поле – і всі на емоціях, всі в грі! А після гри знову переключаємося на дружні стосунки. І раді, що ще в футболі, маємо можливість ще вийти на футбольне поле – хто походити, хто "порухатися" ще на досить пристойному рівні. Одне слово – приємно зустрічатися і грати у футбол.
Кращий гравець фіналу в складі "Буковини" Віктор МГЛИНЕЦЬ теж вважає, що футбольна фортуна у фіналі "грала" на боці "Бастіону":
– Великої таємниці від цієї команди ми не чекали. Нічого такого. Ветеранський футбол всюди майже однаковий. Команди рівні, трішки більше їм пощастило, нам – менше. Хоча моментів для взяття воріт у нас було більше. На жаль, не пощастило, але це футбол…
– Можливо, когось ще не вистачило для досягнення кращого результату?
– Вважаю, не вистачило Дмитра Білоуса, який може знайти мене своїм пасом. Склад зразка 2005 року, який виграв фінал, був близьким до оптимального. Володя Борисевич, інші хлопці трохи зміцнювали середню лінію, а сьогодні нам не вдалася гра у центрі. Але нічого – є над чим працювати.
