Олія до салату
Рослин, з яких можна отримати олію, у природі чимало. Наприклад, насіння сосни має 30% олії, ядра кісточок дикої вишні – 36%, насіння горобини – 20%, а іван-чаю – аж 45%. Смакові якості цих олій різні, але їх можна з успіхом додавати до каші, змащувати сковорідку. Щоб отримати олію, насіння спочатку підсушують, потім товчуть і заливають невеликою кількістю гарячої води. Через деякий час на поверхні з’явиться масна плівка. Її і треба зібрати. Найсмачнішу олію можна отримати з ліщини. Для цього горіхи підсушують і розколюють, ядра подрібнюють. Горіхову масу розводять невеликою кількістю води, підігрівають. Нагріту масу загортають у чисту ряднину, кладуть під прес і підставляють посудину для стікання олії.
Прянощі
Замінити імбир та корицю може пижмо. Це висока трава з листям, як у горобини, і різким запахом. Її цвіт подібний до ромашки, в якої обірвали всі білі пелюстки і залишили тільки жовті серединки.
На берегах рік і струмків можна знайти водяний перець, який росте суцільною масою. Його ознаки: високе червоне стебло з вузьким листям і зеленувато-рожевими квітами, зібраними у пониклу китицю. Невелика кількість товченого листя або насіння замінить червоний перець. Гірчицю з успіхом замінюють грицики звичайні (рос. – пастушья сумка), вони зустрічаються всюди. Це невелика рослина з білими квіточками, подібними до хрестиків.
Ми звикли, щоби на столі були часник та цибуля. Їх є достатньо і в природі. На заливних луках, по долинах рік у червні рожевіють кулеподібні парасольки – суцвіття дикої цибулі. Тонкі світло-зелені блискучі листки відростають кілька разів упродовж літа. У тінистих місцях лісу можна знайти ведмежу цибулю, або черемшу. У неї суцвіття з білими квітами і всього лише один широкий. Листок, стебло та цибулину черемші можна вживати замість часнику.
Висушене кореневище аїру болотного замінює лавровий листок. Цю рослину можна знайти на берегах рік, озер. У неї загострене, наче меч, листя, яке має чудовий запах. Із кореневищ аїру варять варення, кладуть його до компотів. Зацукрені корені аїру – дорогоцінні турецькі ласощі.
Щось подібне до петрушки чи кропу зустріти в лісі, на жаль, неможливо. Зате можна знайти кмин. Він росте на вологих луках, цвіте білими або рожевими парасольками.
Цукор
У лісі можна отримати також цукор у вигляді густого солодкого сиропу. Простий спосіб отримання цукру – з очерету. Кореневища нарізують дрібними шматочками, кладуть у посуд із водою і варять годину. Зціджений сік уварюють на маленькому вогні.
Можна добути цукор і з ялівцю. Восени кущі вкриті масою чорних із сизим нальотом псевдоягід. Насправді це шишечки з м’ясистими зрощеними лусками. Шишкоягоди солодкі, зі смолистим присмаком. У достиглих шишках ялівцю – 42% цукру. Для отримання сиропу шишечки розминають, не дроблячи насіння. Один кілограм розчавлених шишечок кладуть у каструлю з трьома літрами води, нагрітої до 40 градусів. Через 15 хвилин шишки виймають і кладуть наступну порцію, а потім, за потреби, ще одну. Отриманий сік випарюють за температури 70 градусів. Отримуємо сироп, у якому 90 відсотків цукру. Ялівцевий цукор у півтора раза солодший за буряковий.