До виступу Віктора Павліка на благодійному концерті у Чернівцях залишаються лічені хвилини. До бічного входу під’їхав "SAAB". Павлік вбігає до гримерки, вистрибує зі шльопанців, запихає ноги у шкіряні черевики, білу футболку міняє на концертну сорочку, одночасно узгоджуючи репертуар виступу з директором і відправляючи термінові "есемески". Жодної миті він не займається лише чимось одним. З концертного гардеробу лише дві сорочки: барвиста рожева і зелена. Перед самим виходом на сцену він навіть не глянув на себе у дзеркало. У цій метушні кореспондентові "МБ" вдалося поспілкуватися зі співаком. "В армії трохи працював зварником, але тепер нічого не пам’ятаю"
– Ви завжди як людина-торнадо?
– Загалом завжди. Не знаю, на скільки мене ще вистачить.
– Кажуть, що ви збираєтеся грати у футбол на чемпіонаті світу у складі зірок СНД…
– Та ні. Від Росії їде команда "Старко". Вони підтримуватимуть нашу збірну, адже там грає Ващук – близький друг Колі Трубача. "Старко" просто вболіватиме. А я отримав запрошення від компанії "Гамалія" поїхати на чемпіонат світу – виступити, підтримати наших хлопців. Але усе це відпало, бо їду у складі команди телеканалу "Інтер" на "Ігри патріотів".
– А ви вболівальник пасивний чи активний?
– Про що йдеться?
– Пасивний – це коли час від часу можна якусь гру по телевізору подивитися.
– Оце ти правильно помітила. Є люди, які за гру життя готові віддати. А я так – десь там колись. Звичайно, краще дивитися живий футбол, ніж по телевізору.
– Перший фах, який ви отримали у своєму житті, – слюсар-сантехнік, газоелектрозварник – у житті знадобляється?
– Ні. Часом можу вдома кран розібрати. Подивлюся – і назад зберу. Там якісь гумки поміняти ще можу. Та я майже нічого не пам’ятаю. В армії трохи працював зварником. Просто тоді було модно після восьмого класу хлопцям втікати з дому, хоч на тракториста чи комбайнера вчитися – це не мало значення. Хотіли втекти з дому, жити у гуртожитку, щоби можна було цигарки курити, пити вино. Модно так тоді було. Нині уже нема чим пишатися. Удома ж мама сварила, а я поїхав і став вільним птахом. Ніхто не заважав.
– Розкажіть про новий альбом, який невдовзі з’явиться?
– У мене виходять два нові альбоми. Україномовний – "Твої очі", головною піснею якого є "Відлітаєш". Вона уже десь на слуху в людей, є відео. А ще російськомовний альбом, спрямований на Москву, але, думаю, він також буде і в Україні. Називається "Унесенные любовью". Єдине, що мене знають як україномовного співака, тому дехто, скажімо так, трохи здивований: чому це альбом виходить російською мовою? Я ж пояснюю, що немає значення, якою мовою людина співає, а важливо, що у неї в душі.
"Шкодую, що
не скористався можливістю виступати в Росії"
– Свого часу вас запрошували виступати до Росії. Не шкодуєте, що не переїхали?
– Шкодую. Просто прикро, що не використав цю можливість. Аркадій Укупник років сім тому мене кликав переїхати до Росії. Та на все воля Божа. Нині думаю, що, мабуть, було б непогано. І у фінансовому плані відкривалися б зовсім інші перспективи. Я бачу, скільки нині роботи у моїх друзів – Трубача чи Глизіна. Вони їздять по всьому СНД. А я тільки в Україні та за кордоном, і то лише перед українською діаспорою, виступаю. Але усе, що не діється – на краще.
"Бог завжди поруч
зі мною"
– Ваша творчість тісно пов’язана із релігію. Звідки усі ці мотиви?
– Я усе життя з Богом. Але раніше ходив до церкви і не розумів, чому я туди ходжу. Просто так треба. Мені загалом не було різниці, куди йти. Йшов до будь-якого храму, де був хрест на куполі. Ставив свічку, молився, читав "Отче наш". Але усе це дуже далеке від того, що я пізнав у 33 роки. Нині я ходжу до храму, де усі знають Бога живого. Тобто Бог завжди поруч зі мною.
з Досьє "МБ"
Віктору Павліку нині 40.
Народився він у Теребовлі на Тернопільщині.
Виступав із відомим тернопільським гуртом "Анна-Марія".
Згодом поїхав працювати до Туреччини. Звідти повернувся з хітом "Шикидим".
Був тричі одруженим. Має трьох дітей. Від першого шлюбу – сина Сашка, другого – доньку Христину, третього – семирічного синочка Павлика.
Дружина Лариса – професійна танцюристка.
З автомобілів надає перевагу шведській марці "SAAB". Таке авто купив у чоловіка Ольги Сумської. Згодом придбав ще один "SAAB".
