17 червня до Чернівців із концертною програмою "Любимой назови" приїжджає Катя Бужинська. Концерт відбудеться у Літньому театрі, й потрапити туди зможе кожен. Ціни на квитки, за словами організатора концерту директора Будинку естетики Семена Цидельковського, "більш ніж демократичні – від 20 до 65 гривень"."Я збираю аншлаги"
– Катю, останнім часом вас майже не видно по телевізору. Куди ж ви пропали?
– Це коштує великих грошей. Я зараз займаюся гастрольною діяльністю, лише повернулася з Ізраїлю, де у мене були концерти. Роботи вистачає. На жаль, мене мало показують по телебаченню. Щиро кажучи, зараз показують того, хто багато платить.
Мене показують переважно на київських каналах, де ціни менші, де люди можуть із поваги показувати кліпи. На жаль, у Чернівцях їх не бачать.
Мої пісні можна почути на радіо "Мелодія", "Наше радіо", яких у вас чомусь немає.
– А "великі гроші" – це скільки?
– Страшні гроші. Не знаю, чи правильно буде називати цифри, – це, напевно, некоректно. У вас яка середня зарплата у Чернівцях?
– Доларів 100-150...
– То це шість зарплат лише за один ефір. Можу я стільки платити, зважаючи на те, що у мене немає спонсорів? Я сама чесно заробляю гроші, а щоби купити 10 ефірів, чесно заробити просто неможливо. Але у мене дуже багато концертів – і вчора був, і завтра… Тому я не переживаю. Я збираю аншлаги.
– Назва програми "Любимой назови" якось пов’язана із вами, вашим коханим…
– Така сама назва мого нового диску. Це пісні, які близькі багатьом жінкам. Кохання – головне для щастя жінки. Я вирішила виконувати зараз таку музику, бо вона мені близька. Я закохана й співаю пісні про кохання.
– Раніше ви казали журналістам, що, на жаль, вимушені працювати з колишнім чоловіком як продюсером… Як сьогодні ви співпрацюєте у творчому плані?
– Юра залишився (Квеленков – прим. ред.).
– А як нетворчі стосунки складаються?
– Абсолютно нормально. У мене своє життя, у нього – своє. На роботі ми працюємо, не звертаємо уваги один на одного.
– Ваш репертуар – серйозний. Хтось підказує чи довіряєте власному смаку?
– Я обираю те, що мені близьке, що відчуваю, а Юра змушений зі мною погоджуватися. Було, що спочатку йому не подобалася пісня, а потім він казав: "Так, ти була права". Я відчуваю, що сподобається людям.
"У Києві – кожен сам за себе"
– Ви вчилися у Чернівцях у Марії Когос разом із Ані Лорак. Які з нею стосунки? Чи є у Києві земляцтво?
– Земляцтва немає – кожен сам за себе. Кожен займається своєю справою, а до інших – байдуже. Хоча мені приємно зустрічати Ані Лорак. "Привіт-привіт, як справи?" – більш близьких та дружніх стосунків немає. А з Марією Аронівною з радістю зустрічаюся і спілкуюся. Я завжди дарую їй свої диски, які виходять, телефоную їй. Ніколи не забуваю тих людей, які допомогли мені і підтримали.
– Ані Лорак зробила спробу поїхати на "Євробачення". Чому ви навіть не намагалися спробувати?
– Ви бачили, як її образили? Що, і мене повинні були так образити? Я не хочу. Буде ще багато "Євробачень". Нехай трохи забудуть, що Україна виграла. Україна не може постійно вигравати. Річ у тім, що там слід зробити шоу, здивувати публіку. Ви ж бачили, що талановиту Тіну Кароль не оцінили. Потрібні не просто талант та голос, а пісня та шоу.
– Зараз ви співаєте про кохання, а які плани на майбутнє?
– У мене незабаром вийде компакт-диск, планую також фотосесію, рекламую купальники престижної ізраїльської фірми, думаю знімати новий відеокліп на пісню "Зірки". У серпні нас запросили на зйомки новорічної програми. Безкоштовно. Напевно, Бог мене почув…
– Коханий – це хірург, про якого ми знаємо?
– Так, ми щасливі удвох. Ми разом були зараз в Ізраїлі: і біля Стіни плачу, і біля гробу Господнього. І на концертах він зі мною. До речі, зараз він – пластичний хірург.
– Кажуть, ви мрієте про двійнят. Коли ж думаєте народити дитину?
– Коли Бог дасть…
– Чи працюєте вже у цьому напрямку?..
– Слід ще відзняти кліп, і у вересні зробити… Вже треба визначатися. Хочеться двійню, але у мене і у чоловіка у роду не було двійнят.
– Ви завжди готуєте для глядачів цілий феєрверк костюмів. Але ж є співаки, які досить комфортно почуваються на сцені у джинсах і футболці…
– Я поважаю свого глядача. Люблю гарне вбрання. Вважаю, що артист повинен тішити око глядача. Я із задоволенням шию різні костюми. Звичайно, це коштує недешево, але, вважаю, на цьому економити не слід.
– Де ви одягаєтеся, скільки це коштує?
– Стиль визначаю сама. Зараз працюю з Альоною Олейник, яка шиє для Данилка, Власової, ВІА Гри. У костюмах багато ручної роботи, складної вишивки.
На щодень купую готові речі фірм "Дольче і Габана", "Каваллі". Найчастіше мені привозять речі з-за кордону – тут купую рідко.
– Відмінну фізичну форму доводиться підтримувати, чи це дар Божий?
– Я ходжу до престижного київського спортивного клубу "Софіївський". Займаюся йогою, аеробікою, ходжу до тренажерного залу, басейну.
– А дієти якоїсь дотримуєтеся? Чи можете дозволити собі наїстися на ніч пельменів?
– Пельмені не люблю, але можу з’їсти на ніч торт "Наполеон". Я їм усе, що хочу, бо витрачаю багато енергії на сцені і під час занять спортом.
– Справжні друзі можуть бути у публічної людини?
– Звичайно. Мої друзі не мають жодного стосунку до моєї роботи. Моя подруга Тетяна – чудовий лікар-ревматолог. Молода, вродлива, пише кандидатську. З нею про усе можна поговорити. Вона вміє щиро за мене радіти.
– Курйози під час виступів трапляються?
– На сцені часто освідчуються у коханні. У залі сидить дружина, а чоловік виходить і каже: "Я вас люблю". Я переводжу це на жарт. Буває, що світло вимикають, і співаєш а капела.
– Чи правда, що ви будете виступати в Чернівцях у день народження своєї мами?
– Так, напередодні. А того самого дня у моєї двоюрідної сестри – весілля. Тому після концерту я ще й поїду на весілля.
