Колишній учень Чернівецької школи №27, а нині студент Іван К. (ім’я змінено з етичних міркувань), котрий із п’ятьма своїми друзями "прославилися" на всю країну (та поза її межами) тим, що відзняли восьмихвилинний відеоролик, який показує знущання та побиття дітей у найбільшому загальноосвітньому закладі області, стверджує, що вони знімали тригодинне кіно про школу, а епізоди, де б’ють школярів, були відзняті лише заради "приколу".
Вихід фільму в Інтернет був помилкою оператора
– Ми попросили молодших школярів підіграти нам у фільмі. На кадрах не видно ні слідів крові, нічого. Це була гра, – каже Іван. – Сталося так, що вісім хвилин із фільму вирізали, але кадри після цих восьми хвилин, на яких діти сміються, ніхто не бачив, тому склалося хибне враження, наче ми їх били навмисно. Цей фільм ми знімали наприкінці травня для себе, щоби залишилася згадка про школу. Оператор зі свого комп’ютера розповсюдив запис локальною мережею, яка охоплює до трьохсот користувачів, відкрив доступ до файлу. Так цей ролик змогли побачити всі, кому не лінь. Проте він не врахував, що запис можуть переглянути й батьки тих дітей, які є на відео. Батько одного із школярів, які нам підігрували на зйомках, працює в міліції. Він і розпочав усю цю справу. Але у тому, що ми відзняли фільм про школу, немає нічого кримінального. Це був просто жарт.
– Не знаю, як можна сміятися після того, як тебе щосили б’ють у живіт чи по нирках, – каже Олександр Сурдул, студент одного з вузів міста. – На початку літа я бачив цей відеоролик. Там один хлопець тримає молодшого за портфель, а інший з розгону б’є його по корпусу. Гадаю, можна відрізнити коли жертва імітує біль, а коли вона по-справжньому кричить.
Випадок у школі
№ 27 – проблема насильства
у суспільстві
Декан педагогічного факультету ЧНУ Ігор ЗВАРИЧ знає про те, що на факультеті навчається один з тих, хто знімав фільм, та й між студентами новина розійшлася швидко:
– Про цей випадок я дізнався на третій день після початку занять в університеті. Вчинок нашого студента не вписується у жодні рамки. Я його не звинувачую – це справа прокуратури та психологів. Цей випадок буде уроком для всіх педагогів. Зараз нашими психологами розробляється анонімне анкетування для студентів, які мешкають у гуртожитках, щоби запобігти насиллю там.
– Хлопці відзняли такий відеоролик не для того, аби показати проблему у школі, а щоби похизуватися перед однолітками, – вважає студент-психолог педагогічного факультету ЧНУ Петро. – Цей випадок свідчить, якою малоефективною є робота педагогів, адже за копійки, які платять психологам, ніхто не буде працювати належним чином.
Заступник директора гімназії № 5 Галина ФУРДИГА вважає, що випадок, який стався у школі № 27, – проблема не лише цього освітнього закладу:
– Я не вважаю, що у насильстві між дітьми винні педагоги. Усім освітянам треба разом обговорювати цю проблему. Те, що трапилося, є відображенням нашого жорстокого суспільства. Діти залишаються без нагляду, неповнолітнім доступні бойовики, трилери та інші фільми, які пропагують насильство. Коли дитина приходить до школи, свою агресію вона спрямовує на однокласників. У нашій школі немає дітей, схильних до правопорушень, адже у нас елітна школа. Серед старшокласників випадків бійок не було. Діти молодших класів можуть деколи позачіпатися один з одним. Якщо відбувся певний конфлікт між дітьми, ми одразу викликаємо до школи батьків, ведемо дитину до психолога та з’ясовуємо, звідки взялася агресія.
Колишні школярі міста кажуть, що чули про випадки насильства і в школі №33.
Директор школи Петро Мицьо таку інформацію заперечує:
– Звичайно, є діти, схильні до правопорушень, але подібного у нашій школі я не пригадую. Може бути звичайне з’ясування стосунків, проте серйозних конфліктів не було. У школі працює комісія з питань профілактики правопорушень серед школярів. Майже щомісяця відбуваються зустрічі із працівниками управління внутрішніх справ та працівниками служби у справах неповнолітніх. Ефективність такого виховного процесу залежить не лише від педагогів, а й від батьків. Школа сама таких проблем не розв’яже.
P.S. Нагадаємо, що за результатами дослідчої перевірки прокуратура порушила дві кримінальні справи – за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України – хуліганство, скоєне групою осіб, та за ст. 300 КК України – ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості.
