До першого вересня ще три тижні, але на ринках, у крамницях дедалі більше матусь з’являються зі списочками, виданими вчителями. Найбільше клопотів у батьків першокласників.В ідеалі шкільна форма має бути натуральною
Зазвичай вчителі разом з батьками визначають, як виглядатимуть школярики. З хлопчиками простіше: піджак і штанці, можна додати жилетку, а сам костюм урізноманітнити краваткою чи краваткою-метеликом. Дівчатка мають вибір: можна купити піджачок зі спідничкою або зі штанцями чи навіть костюм-"трійку", є гарні сарафанчики. Писк моди – сукня із завищеною талією і піджак з рюшами у клітинку.
В ідеалі форма має бути абсолютно з натуральної тканини, у гіршому випадку хоча б на 65% вовняною і 35% – синтетичною, а не навпаки. Щоправда, за таку і заплатити треба чимало. Продавці ж охочі продати свій синтетичний товар переконують: беріть, не пошкодуєте – добре носиться і переться. Та й запросити за "диво" легкої промисловості невідомого виробника можуть гривень 250. Навіть за піджачок з поліестеру, віскози і лайкри дехто править майже 300 гривень.
Спортивна форма також тягне на 70 гривень, а за якісну доведеться викласти усі 100. Невибагливі кросівочки з дермантину вартуватимуть щонайменше 40-50 гривень, а за добре шкіряне взуття доведеться викласти стільки ж, тільки в умовних одиницях.
Через тиждень за шкільним приладдям будуть черги
За примітивний рюкзачок зі свого гаманця батьки повинні витрусити бодай 35 гривень, за трохи якісніший – 50, а кому фінанси дозволяють – навіть 100-200 гривень.
Ранець треба наповнити
шкільним приладдям. Цей список навіть для першокласника налічує майже три десятки пунктів. Щоби скупити усю "дрібноту" на кшталт олівців, гумок, зошитів, альбомів, папок тощо, треба викласти ще приблизно 50 гривень, якщо не зважати на якість. На ринку можна зекономити 10-20 гривень, але доведеться вистояти чималу чергу і не одну, бігаючи від одного контейнера до іншого.
– Нині ще буму продажу канцтоварів немає, – каже Ольга Петрівна, продавець з відділу канцтоварів. – Найбільше покупців буде протягом останніх двох тижнів перед початком занять у школі. Багато хто йде на базар, бо думають, що зекономлять. Але у магазинах багато чого можна купити дешевше.
Форма, ранець, канцтовари – це ще не остаточна "ціна" першокласника. Ще на добру сотню набереться усякої-усячини, без якої до школи – ані руш. Тож, аби зібрати першокласника, батькам доведеться викласти щонайменше гривень 600 – це якщо без претензій на "вищий клас", а з претензіями, то більше тисячі.
Утім, на цьому витрати не закінчаться. Згодом треба буде подумати і про обіди, і про потреби класу та школи. А якщо батьки захочуть, щоби їхнє чадо було різнобічно розвинуте, ще й за гуртки доведеться доплачувати.
Для людей з малими доходами школяр – задоволення дороге, особливо, якщо він удома не один.
