«У житті майже ніколи не сваримося»

У четвер до Чернівців завітали Ірина Білик у супроводі молодої, але вже популярної групи "Авіатор", до складу якої входить наш земляк Дмитро Тодорюк. Зал
Літнього театру був забитий ущент, і захоплена публіка ще довго не відпускала Ірину Білик.
Розчарованими залишилися лише журналісти – замість співачки на прес-конференцію прийшли хлопці з "Авіатора". Хоча під час прес-конференції парубки постійно жартували, відчувалося, що вони трохи нервують. Перше, про що їх запитали, стосувалося не кар’єри гурту "Авіатор", а звучало приблизно так: "Де Ірина Білик, і чому вона не з’явилася на обіцяну прес-конференцію?". Організатори ввічливо пояснили, що Білик на репетиції, позаяк завжди співає вживу, і запропонували поспілкуватися з "авіаторами".
– Як ви ставитеся Чернівців?
Дмитро: – Зрозуміло, що я обожнюю рідне місто, і залюбки приїжджаю сюди. Однак прикро, що я дуже рідко буваю вдома. Через насичений графік концертів часу катастрофічно не вистачає.
Ігор: – Ми із превеликим задоволенням приїжджаємо у гості до Діми. Минулого разу познайомилися з його батьками, а ще він поводив нас містом. Надзвичайно вразила архітектура, особливо університет. Щоправда, охоронець тоді нас не пустив на територію резиденції, сказав, що ректор не дозволяє...
– Популярність вас змінила? Чи змінилося ставлення до вас друзів?
Дмитро: – Ставлення друзів не змінилося, хіба інколи вони скаржаться та ображаються, що їм приділяєю мало часу.
Ігор: – Ставлення справжніх друзів залишилося таким, як було, а інші... Ну, тепер видно, хто справді друг, а хто – так собі.
– Стосунки у групі дружні чи швидше ділові?
Андрій: – Однозначно дружні. Ми практично ніколи не сваримося у житті, хіба по роботі інколи виникають протиріччя, але вони легко залагоджуються. Певний час ми навіть жили в одній квартирі. Ми ж не фабричний продукт, який просто зліпили.
Ігор: – Ніхто з нас не мріяв про сольну кар’єру, ми завжди хотіли грати у групі. А коли ми розповідаємо про такі стосунки – ніхто не вірить, кажуть, що у шоу-бізнесі такого не буває.
– Чому ви завжди відмовчуєтеся, коли запитують про ваших дівчат?
Дмитро: – Бо їх немає (сміється). Через постійні гастролі не вдається побудувати серйозних стосунків. У мене була дівчина, але телефонні розмови нікого не задовольняють. Тому...
Ігор: – У нас є дівчата, але вони не постійні.
– Тепер вашим продюсуванням займається Юрій Нікітін. Як складаються стосунки з Іриною Білик та Андрієм Данилком?
Дмитро: – Дуже гарні дружні стосунки. Вони нам допомагають, радять, як краще. Іра та Андрій для нас як старші брат і сестра.
Ігор: – Скажемо так – Ірина Білик віднині нікуди не їздить без "Авіатора", а "Авіатор" – без Ірини Білик.
– З ким із відомих чернівчан на українській сцені товаришуєте?
Дмитро: – Інколи спілкуємося з Кароліною, візуально знайомі з "Біоніком", але не можна сказати, що це через те, що вони також з Чернівців. Ось із Мартою справді дружимо, так би мовити по-земляцьки.
– Як кожен з вас ставиться до мовного питання? Сцена вас змінила?(на прес-конференції хлопці спілкувалися винятково російською)
Дмитро: – Не можна сказати, що змінила. Ми як і раніше вільно спілкувалися українською мовою, так і зараз. Можливо, це певна данина київському богемному життю.
Андрій: – Ми всі з Західної України, тому, звичайно, знаємо українську. Сподіваємося, незабаром у нашому доробку з’являться україномовні пісні.
Ігор: – Вважаю, що головне – поважати українську мову, а спілкуватися можна будь-якою, це не принципово.
– Ваш минулий альбом отримав статус "золотого". Як справи з новим?
Андрій: – Ось-ось повинен вийти новий альбом. Він буде зовсім інакшим. Ми спробували трохи змінити стиль, і тепер наша музика буде більш динамічною. Як, наприклад, наша нова пісня "Манія".
– Як вам виступ Тіни Кароль на "Євробаченні"?
Андрій: – Дуже невдало підібрана пісня. Чомусь ті, хто обирав пісню, вирішили, що перемогти повинна така сама, як минулого року.
Ігор: – На "Євробаченні" треба здивувати. Доказом цього є перемога "Lordi". На те воно і "Євробачення", а не "Єврослухання" (сміється).
– Ігоре, спочатку на "Шансі" переміг твій молодший брат (Сашко Вуцький), а потім туди потрапив ти. Як ставишся до висловів на кшталт "а він його туди протягнув"?
– Всі своїх протягують, а це ж рідний брат. Жартую, спочатку я не вірив у "Шанс", думав, що там все за гроші. Однак коли Сашко поїхав туди без грошей і зв’язків та переміг... Тоді я подумав, що також можу спробувати.
– А стосунки із братом не змінилися? Адже тепер ти значно популярніший за нього.
– Та, Боже борони, щоби в наших стосунках щось змінилося. Ми ж рідні люди, і у нас не виникає сварок через роботу.