Одне із найбільших підприємств міста ВАТ "Розма", яке щороку сплачує понад мільйон гривень податків, може збанкрутувати через те, що воно зобов’язане відшкодовувати державі пільгові пенсії своїх працівників, які працювали у шкідливих та важких умовах і заробили пільговий стаж після грудня 1991 року. Згідно з пенсійним законодавством, пільгові пенсії таких пенсіонерів відшкодовуються державі, а тих, які вийшли на пільгову пенсію до 31 грудня 1991 року, – ні. У подібну ситуацію потрапили й інші підприємства, які є правонаступниками підприємств колишнього СРСР і мають шкідливі умови праці. Михайло КРАСОВСЬКИЙ, голова правління ВАТ "Розма":
Підприємство повинно відшкодувати затрати на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам, які працювали у шкідливих умовах у період, коли підприємство було державним – до 25 жовтня 1994 року. Управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області оформляє пенсії цим людям за ст. 13, згідно з якою пільгові пенсії потрібно відшкодовувати нам. Тепер наше підприємство, як правонаступник, повинне відшкодовувати ці пенсії з прибутку, який залишається на підприємстві. Якби ці суми були для нас посильні, ми би не порушували це питання. І зараз це ще невеликі суми. Але через три роки люди, які працювали на державному підприємстві, почнуть масово виходити на пенсію. А якщо врахувати, що на нашому підприємстві 56% виробництва зі шкідливими умовами, то такі відшкодування зростуть до десяти мільйонів гривень на рік. Найбільше, що ми заробили, – це 9900 тисяч гривень, не враховуючи податків. А з виплатою усіх податків залишиться 7,5 млн грн. Ми не можемо виплачувати такі суми. На підприємство чекає банкрутство. А це 800 безробітних, понад мільйон гривень несплачених податків.
У подібній ситуації опинилися й "Арніка", "Електронмаш", "Кварц", "Вимірювач", Чернівецький деревообробний комбінат та інші.
Тепер ми вивчаємо закони і механізми ліквідації підприємства. За нашими даними, така проблема виникла лише в Чернівецькій області. В інших областях, очевидно, розуміють економічну сутність цього питання, тому не навантажують підприємства ще й цими витратами”.
Тетяна КОЗЛОВА,
голова правління ВАТ "Трикотажна фірма "Арніка":
Ми не хочемо ліквідовувати підприємства, ми хочемо працювати. Президент закликав створювати нові робочі місця, а ми їх зберігаємо. Промислові підприємства сьогодні найменш захищені. Ми платимо за все, що тільки можна придумати – за дощ платимо, за люмінесцентні лампи, які не використовуємо, різноманітні штрафи, санкції”.
В обласному управлінні Пенсійного фонду повідомили, що "все, що змогли, те зробили. Частину пенсіонерів перевели на ст. 100 закону, згідно з якою пільгові пенсії державі не відшкодовуються. Але пенсіонерів, які заробили стаж на роботі зі шкідливими та важкими умовами праці після прийняття закону 1992 року, все одно залишилося чимало.
Анатолій ГОРОБЕЦЬ,
начальник головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області:
Згідно із законодавством, відшкодування пільгових пенсій – коли чоловік іде на пенсію у 55 років, а жінка – у 50, тобто на п’ять років раніше – покладене на підприємство, на якому людина заробила цю пенсію. Такий закон.
"Розма" – не єдине підприємство, яке підлягає під цю норму закону. "Електронмаш", "Вимірювач", інші підприємства, у сільському господарстві чимало є таких людей, які мають довідки про те, що пропрацювали на роботі зі шкідливими умовами. Багато з тих підприємств, які сьогодні мали би компенсовувати пільгові пенсії, вже розвалилися. Загальний борг невідшкодованих пільгових пенсій в області становить п’ять мільйонів гривень. Ми позиваємося до суду, і на нас подають до суду.
Суто по-людськи я розумію керівників "Розми". Адже колись на цьому підприємстві працювало майже п’ять тисяч людей, нині – значно менше. Тому й виходить, що один нинішній працівник мусить "обслуговувати" кількох пенсіонерів.
На жаль, цю проблему не можливо розв’язати на місцевому рівні. Не вирішать її ані підприємства, ані Пенсійний фонд. Її потрібно виносити на державний рівень, нехай втручаються Кабінет Міністрів, Верховна Рада. Депутати від Чернівецької області добре знають про цю проблему, вони й зможуть щось зробити.
Я вбачаю два виходи з цієї ситуації. Перший – підприємства розширюють виробництво і збільшують кількість працюючих. Наприклад, Чернівецький хімзавод також підлягає під цей закон, але у них немає проблем, оскільки кістяк працівників зберігся, і це підприємство не відчуває цю проблему так болісно, як "Розма". Або другий вихід – внести кошти на відшкодування пільгових пенсій у держбюджет на наступний рік. А ліквідувати підприємства – далеко не найкращий вихід”.
