Перший кілометр спортсмени подолали у не дуже високому темпі, який трішечки "рвали" іспанці (їх у фіналі було аж троє). Це виявилося на руку Баала, який таким чином зберіг сили на довгий фінішний ривок, чим убезпечив себе від короткого суперфінішу Гешка. Другий наш фіналіст – Микола Лабовський із села Байраки Герцаївського району (офіційний партнер – туркомплекс "АКВА-ПЛЮС"), який приємно здивував у півфіналі, цього разу був 11-м.
Не радіти
"сріблу" – гріх
– Не радіти "сріблу", звісно, гріх. Просто шкода, що наші хлопці не скористалися тим, що у фіналі їх було двоє, – зітхнув після срібного фінішу свого титулованого вихованця Георгій Миронюк. – Якби Микола повів швидше перші 800 метрів, такий розклад, гадаю, був би на користь Іванові, який за високого темпу на останніх 150 метрах може видати і швидкий фініш.
Наставник Лабовського Денис Тищук вважає, що його підопічний ще не готовий бігти на такому рівні через день. А щодо перспектив спільної боротьби за "золото" з колегою і земляком не погодився:
– Дотепер же Іван виступав успішно, і ніхто його не "прикривав", ніхто не допомагав – це ж вперше у фіналі двоє українців на цій дистанції. Він програв не будь-кому, а Баала, який має результат з 3.29. За іншого розкладу, наприклад, як було на етапі "Золотої ліги" у Парижі, Іван міг перемогти француза за рахунок свого фірмового фінішного спурту. Але хіба "срібло" – це погано?!
Сам Іван до свого срібного виступу поставився по-філософськи:
– Я лукавив би, якби сказав, що не націлювався на перше місце. Але не думаю, що хтось може дорікнути мені, що я не виклався чи припустився якоїсь тактичної помилки. Звичайно, мені був би на руку більш високий темп, але у фіналі Чемпіонату Європи ніхто не ризикнув бігти швидше. Суперники, звичайно, вивчили мене і розуміли, що за високого темпу на фініші їм буде нелегко боротися зі мною. Баала використав свої козирі. Я намагався тримати його "на прицілі", але довгий фініш на фоні не дуже високого темпу – це його біг.
– Проте ти поповнив свою колекцію нагородою, якої у тебе раніше не було...
– У мене є "срібло" молодіжного Чемпіонату Європи, а з дорослих Євро маю торішнє "золото" в приміщенні. Радіти треба будь-якій медалі, навіть якщо комусь здається, що вона могла бути вищого гатунку. Розмірковувати з боку завжди легше, ніж боротися на доріжці (сміється – авт.). Мені сподобалося, як один з керівників обласного спорту пожартував над одним із "фахівців", який на мінорній ноті поцікавився, чому, мовляв, лише "срібло": "Перепрошую, я не додивився до кінця трансляцію – решта всі були першими, так?".
Спільного плану
з Лабовським не було
– Твій наставник припустив, що за "золото" можна було поборотися спільними зусиллями разом із Лабовським.
– Ми таких планів не будували. Не виключаю, що наша спільна тактика могла внести якісь зміни в розстановку сил на нашій дистанції. Але це теорія. Микола молодець, що пробився до фіналу. Я, між іншим, коли чотири роки тому дебютував на дорослому Євро, до фіналу не потрапив. Думаю, йому треба самому вже пробиватися до вершин – потенціал у нього, вважаю, великий.
До Швеції з привітанням дзвонив губернатор
– У прямому ефірі озвучили, що Сергій Бубка привітав із "бронзою" стрибуна у довжину Олексія Лукашевича. А тебе?
– Я з ним не бачився. Але не сумніваюся, що при зустрічі Сергій Назарович привітає і мене (сміється – авт.). Я отримав офіційне вітання від Міністра у справах сім’ї, молоді та спорту Юрія Павленка. Приємно здивували і земляки. Після фіналу голова облдержадміністрації Володимир Куліш зателефонував і привітав мене особисто із "сріблом". За кордон мені губернатори ще не телефонували. Хоча, вважаю, це нормально. Адже коли Президент Віктор Ющенко подзвонив і привітав футболістів із потраплянням до числа 32 кращих команд світу, це ж сприйняли нормально. Гадаю, медаль Чемпіонату Европи – теж непоганий привід.
– У складі збірної Європи на Кубку світу виступатимеш?
– Так, оскільки Баала виступатиме за збірну Франції. Кубок світу відбудеться 16-17 вересня в Афінах. "Півторачка" – у перший день змагань.