"Нещодавно минуло 5 років, як пішов від нас Микола Михайлович Амосов. Згадували про це мало, на Буковині не пом’янули, здається, зовсім. Шкода. Ним закінчилась епоха енциклопедистів, принаймні, у нас. Академіком він був у медицині, кібернетиці, письменстві, менеджменті. Таких нема і більше не буде, буде лише спогад.
Розробив свою концепцію здоров’я, справді профілактичної медицини, і це – Хірург. Доводячи справедливість своєї концепції, він більшу частину життя ставив експеримент, експеримент на собі – це у певному сенсі подвиг. І це, можливо, найбільший приклад для нас.
Експеримент його, напевне, не вдався, результати не у всьому переконливі. Хоч будь-який результат є потрібним і неоціненним. Але це вже дещо інша тема. Тема не спогадів. Говорив поет: якщо знесе у море берегову скелю, меншою стане Європа. Так і зі смертю Миколи Амосова. Скелі немає, берег рівніший, усі мовчать. Шкода. Якщо лиш про Буковину говорити, то не одна сотня, тисяча краян просто зобов’язані хірургові здоров’ям, покращенням якості життя. А здоров’я – як щастя: коли воно є, про нього не згадують. Лише за лікарську діяльність Амосова варто було б назвати його ім’ям вулицю. Не хочуть замість Гайдара Шухевича – нехай. Тоді Амосова..." Юрій Поліщук, лікар
