- Водним розчином хрону полощуть ротову порожнину і горло, якщо турбує ангіна, фарингіт, стоматит, зубний біль, пародонтит, запалення ясен. Водний настій готують так: 10 г хрону залити 100 мл води, настояти 2-3 години, процідити. Процедуру робити двічі-тричі на день. Цим же настоєм обмивають вранці та увечері обличчя, коли потрібно вивести пігментні плями та веснянки.
- Добре зміцнює захисні сили організму, а також корисна за жіночих хвороб така суміш: 100 г хрону добре помити щіткою під протічною водою, перекрутити на м’ясорубці, витиснути сік одного лимона. Тримати суміш у холодильнику, під темним папером. Вживати по 1 ч. л. перед їжею, дітям – по 0,5 ч. л. Якщо така суміш видається дуже гострою, можна хрін змішувати з яблуками, буряком, морквою.
- Водний настій (1 ст. л. хрону залити 400 мл окропу, через годину процідити) вживають по 1/4 склянки перед їжею 4 рази на день за таких захворювань, як гастрит зі зниженою кислотністю, атонія кишківника.
- Настоєм хрону лікують вірусний гепатит, що супроводжується жовтяницею: 500 г тертого хрону залити 1 л окропу, настояти добу в щільно закритій посудині, процідити. Вживати по 1/4 склянки 3-4 рази на день перед їжею протягом
7 діб. Такий же настій добре пити хворим на плеврит, запалення легень, гіпертонічну хворобу, лямбліоз.
- Настій хрону вважається сечогінним засобом, тому можна застосовувати у разі набряків (винятком є набряки ниркового походження). За жовчнокам’яної хвороби, хронічного холециститу, гострого гепатиту (коли кислотність знижена) слід сік хрону розводити з медом і вживати по 1 ст. л. за 20-30 хвилин до їжі.
- Корисний хрін і для хворих на цукровий діабет – тоді вживають його тертим разом із кислим молоком (1:10) по столовій ложці тричі на день перед їжею.
- Кашку хрону використовують як гірчичник, коли турбує радикуліт, м’язовий біль. Проте покладений на болючу ділянку компрес не слід тримати довго, щоби не спричинити опік.
Лікування хроном має протипоказання: не вживають його за підвищеної кислотності, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, ентероколітів, деяких захворювань печінки та нирок.
