– Основним цілющим чинником меліси є ефірна олія, – розповідає фітотерапевт Микола МИГАЛАТЮК. – Збирають листки меліси тільки до цвітіння, доки вся рослина випромінює приємний лимонний аромат. Після цвітіння запах стає важким, бо змінюється склад ароматичних речовин.
У медичній практиці меліса корисна за всіх видів неврозів, проти болю в шлунку, кишківнику, головного болю, посиленого серцебиття, запаморочення.
При блюванні у вагітних добре допомагає чай із суміші меліси, м’яти перцевої та квіток ромашки, взятих порівну: столову ложку суміші залити склянкою окропу, настояти 30 хвилин і пити невеликими ковтками 2-3 склянки на день.
При нервовому потрясінні використовують суміш листків меліси, шишок хмелю, кореню валеріани, взятих порівну: столову ложку суміші – на склянку окропу, настояти 30 хвилин і пити перед сном.
Загалом меліса є засобом, що діє протиспазматично і знеболювально, сечогінно, заспокоює нерви і покращує травлення. Чай із меліси п’ють при болісних місячних: столову ложку меліси заливають склянкою окропу, настоюють 30 хвилин і п’ють по склянці увечері та вранці маленькими ковтками.
Вживання чаю з мелісою допомагає при задухах, знесиленні та дратівливості, болю в ділянці серця, знижує кров’яний тиск.
Корисна меліса для ванн при ревматичних болях, порушеному обміні речовин та як загальнозміцнювальний засіб при занепаді сил.
